Стерксамік

діюча речовина: tranexamic acid;

1 мл розчину містить 100 мг транексамової кислоти;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Антигеморагічні засоби, антифібринолітичні амінокислоти. Інгібітори фібринолізу.

Код АТХ B02A A02.

Фармакодинаміка

Транексамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном при перетворенні з участю плазміну. Дія комплексу транексамової кислоти і плазміну на активність фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджень іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показники активності вказаного комплексу.

Педіатрична популяція

Діти віком від 1 року. У науковій літературі описано 12 досліджень ефективності в дитячій кардіохірургії із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Стан більшості з них оцінювали порівняно з контрольною групою плацебо. Досліджувана популяція була гетерогенна щодо віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідчать про зниження втрати крові і зниження потреби у застосуванні препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу (ШК) (кардіопульмональний штучний кровообіг), при операціях з високим ризиком кровотечі, особливо у пацієнтів з ціанозом (із суттєвим порушенням кровообігу) або пацієнтів, які зазнають повторної операції. Як було встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

- перше введення (навантажувальна доза) — болюсна інфузія 10 мг/кг, вводити в період після початкового наркозу і до розрізу шкіри;

- безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/год або ін’єкційне введення в адаптер насоса ШК в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання, або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів — 10 мг/кг, або в адаптер насоса ШК та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Деякі дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протягом операції. Не було проведено жодних специфічних досліджень співвідношення доза/ефект з участю дітей.

Фармакокінетика

Абсорбція. Максимальна концентрація транексамової кислоти у плазмі крові швидко досягається після короткотривалої внутрішньовенної інфузії, після чого показники концентрації у плазмі починають знижуватися мультиекспоненціально.

Розподіл. За терапевтичних рівнів у плазмі показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми крові становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням з плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язується з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу становить приблизно від 9 до 12 літрів.

Транексамова кислота проникає через плацентарний бар’єр. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти у сироватці крові знаходиться в діапазоні 10–53 мкг/мл, тоді як концентрація в пуповинній крові — в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає у суглобову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у 17 пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентрації у суглобовій рідині були подібні до таких у сироватці крові. Показники співвідносні з показниками, що спостерігаються в крові (у грудному молоці близько 1/100, у цереброспінальній рідині — 1/10, у внутрішньоочній рідині — приблизно 1/10). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Вивидення. Лікарський засіб виділяється в основному з сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінації. Нирковий кліренс практично еквівалентний плазмовому кліренсу (від 110 мл/хв до 116 мл/хв). Близько 90 % транексамової кислоти виводиться протягом перших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить близько 3 годин.

Особливі групи пацієнтів. Плазмова концентрація збільшується у пацієнтів із нирковою недостатністю.

З участю дітей не проводили жодних специфічних фармакокінетичних досліджень.

Для профілактики і лікування кровотеч, обумовлених генералізованим або місцевим фібринолізом, у дорослих і дітей віком від 1 року.

Специфічні показання включають:

- кровотечі, зумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:

o менорагія і метрорагія;

o шлунково-кишкові кровотечі;

o геморагічні розлади сечовивідного тракту, що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

- застосування під час операцій на ЛОР-органах (аденоїдектомія, тонзилектомія, стоматологічні втручання);

- застосування під час гінекологічних операцій або при ускладненнях в акушерській практиці;

- застосування під час торакальних, абдомінальних та інших великих хірургічних оперативних втручань, наприклад у серцево-судинній хірургії;

- застосування для контролю крововиливів у зв’язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжної речовини.

Гострий венозний або артеріальний тромбоз (див. розділ «Особливості застосування»).

Фібринолітичні стани внаслідок коагулопатії споживання, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).

Тяжка ниркова недостатність (ризик накопичення).

Судоми в анамнезі.

Протипоказані інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом) лікарського засобу.

Дослідження взаємодії не проводились.

Одночасне введення з антикоагулянтами повинно проводитись під суворим наглядом лікаря, який має відповідний досвід.

Пацієнтам, які отримують транексамову кислоту, слід з обережністю призначати препарати, що впливають на гемостаз.

При одночасному застосуванні з естрогенами існує підвищений потенціал утворення тромбів.

Антифібринолітична дія транексамової кислоти може пригнічуватись тромболітичними препаратами.

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та таких рекомендацій:

- внутрішньовенне введення має бути дуже повільним (максимум 1 мл на хвилину);

- транексамову кислоту не можна вводити внутрішньом’язово.

Судоми

Були зареєстровані випадки судом, пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. Більшість цих випадків були зареєстровані після внутрішньовенного введення транексамової кислоти у високих дозах під час операцій аортокоронарного шунтування (АКШ). При застосуванні рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як і у пацієнтів, які не отримували транексамову кислоту.

Порушення зору

Під час лікування транексамовою кислотою слід звертати увагу на можливі розлади зору, включаючи зниження гостроти зору, розмитий зір, порушення сприйняття кольорів. Може потребуватися припинення лікування. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти слід проводити регулярні офтальмологічні обстеження (огляд очей, включаючи перевірку гостроти зору, сприйняття кольорів, діагностику очного дна, поля зору). У разі виявлення патологічних офтальмологічних змін, особливо уражень сітківки, лікар після консультації зі спеціалістом повинен прийняти рішення в кожному окремому випадку щодо необхідності тривалого застосування транексамової кислоти.

Гематурія

У випадку кровотечі з верхніх відділів сечових шляхів існує ризик обструкції уретри.

Тромбоемболічні ускладнення

Перед застосуванням транексамової кислоти необхідно оцінити фактори ризику тромбоемболічних захворювань. Пацієнтам з тромбоемболічними захворюваннями в анамнезі або зі збільшеною їх частотою у сімейному анамнезі (пацієнти з високим ризиком тромбофілії) транексамову кислоту слід застосовувати лише за наявності абсолютного медичного показання після консультації зі спеціалістом з досвідом у гемостазеології та під суворим медичним наглядом (див. розділ «Протипоказання»).

Транексамову кислоту треба обережно призначати пацієнтам, які отримують пероральні контрацептиви, через підвищений ризик тромбозу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дисеміноване внутрішньо судинне згортання (ДВЗ)

Пацієнтам з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням (ДВЗ) у більшості випадків не рекомендується призначати транексамову кислоту. Застосування транексамової кислоти слід обмежити для пацієнтів з переважною активацією фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі.

Зазвичай характерний гематологічний профіль при цих станах наближається до такого: скорочення часу фібрінолізу; подовження протромбінового часу; зниження плазмових рівнів фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину і альфа-2-макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р-комплексу, тобто факторів II (протромбін), VIII і X; підвищені плазмові рівні продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що патологічний стан, який лежить в основі, не змінює різні показники цього профілю. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі разової дози транексамової кислоти 1 г зазвичай достатньо. Можливість застосування транексамової кислоти при синдромі ДВЗ слід розглядати тільки у разі наявності відповідної гематологічної лабораторної бази та накопиченого клінічного досвіду.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінкам репродуктивного віку під час лікування необхідно застосовувати надійні методи контрацепції.

Вагітність

Клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти у період вагітності недостатньо.

Хоча дослідження на тваринах не вказують на тератогенні ефекти, застосовування транексамової кислоти не рекомендується протягом І триместру вагітності.

Обмежені клінічні дані щодо застосування транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах у ІІ і ІІІ триместрі вагітності не вказують на шкідливий вплив на плід.

Транексамову кислоту слід застосовувати під час вагітності лише у випадках, коли очікувана користь для матері переважає над потенційними ризиками для матері і плода.

Лактація

Транексамова кислота проникає у грудне молоко. Годування грудьми не рекомендується під час застосування транексамової кислоти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводились.

Застосування лікарського засобу суворо обмежене повільним внутрішньовенним введенням (ін’єкція або інфузія).

Дорослі

Якщо не вказано інше, рекомендуються такі дози.

Стандартне лікування місцевого фібринолізу:

1 г (2 ампули по 5 мл) транексамової кислоти шляхом повільного внутрішньовенного введення (приблизно 1 мл/хв) 2–3 рази на добу.

Стандартне лікування загального фібринолізу:

1 г (2 ампули по 5 мл) транексамової кислоти, що еквівалентно 15 мг / кг маси тіла, шляхом повільного внутрішньовенного введення (приблизно 1 мл/хв) кожні 6–8 годин.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

При тяжкій нирковій недостатності, що призводить до ризику накопичення, застосування транексамової кислоти протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Для пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції нирок дозу транексамової кислоти слід зменшити відповідно до рівня креатиніну в сироватці крові:

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Пацієнтам із порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна.

Пацієнти літнього віку

Якщо немає порушень функції нирок, корекція дози не потрібна.

Спосіб застосування

Введення має суворе обмеження — повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція або інфузія), не більше 1 мл/хв.

Лікарський засіб можна змішувати з розчинами електролітів, амінокислот, вуглеводів та розчинами декстрану.

До лікарського засобу можна додавати гепарин.

Розведені розчини потрібно використовувати відразу після розведення.

Транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Внутрішньовенна ін’єкція. Лікарський засіб слід вводити повільно болюсно протягом щонайменше 5 хв.

Внутрішньовенна інфузія. Лікарський засіб слід змішувати з такими розчинами для ін’єкцій/інфузій: натрію хлорид 0,9 %, розчин Рінгера, розчин декстрози 5 %; декстран-40 у розчині декстрози (5 %); декстран-40 у розчині натрію хлориду 0,9 %, розчин амінокислот.

Діти

Для дітей віком від 1 року при застосуванні відповідно до затверджених показань доза становить 20 мг/кг/добу. Однак дані щодо ефективності, безпеки та дозування для цих показань обмежені.

Ефективність, безпека та дозування транексамової кислоти для дітей, що перенесли операції на серці, не встановлені у повному обсязі. Наявні обмежені дані наведені у розділі «Фармакодинаміка».

Випадки передозування не спостерігалися. Ознаки та симптоми можуть включати запаморочення, головний біль, гіпотензію і судоми. Судоми, як правило, виникають частіше при збільшенні дози.

При передозуванні проводити підтримувальну терапію.

Нижче у таблиці наведені побічні реакції, які виникали під час клінічних випробувань та у післяреєстраційн період.

Частота виникнення побічних реакцій класифікована таким чином: дуже часто (³ 1/10); часто (³ 1/100, ³ 1/1000, ³ 1/10000, ³ 1/100000,

Повідомлення про побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Лікарський засіб не можна додавати до крові для переливання або до ін’єкційних розчинів, що містять препарати групи пеніцилінів.

По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній упаковці, по 1 контурній упаковці у картонній коробці.

За рецептом.

Стерил-Джен Лайф Сайєнсиз (П) Лтд.

№ 45, Мангалам Мейн Роуд, Вілліанур Комм’юн, Пудучеррі, 605110, Індія.