Препарати для розрідження крові

Кроворозріджувальні препарати є категорією медикаментів, які застосовуються для розрідження крові. Це актуально в тих випадках, коли вона має підвищену щільність і в'язкість, що створює надмірне навантаження на серце і підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

Якщо кров дуже густа, у ній можуть утворюватися згустки. Це стає причиною тромбозу, що може призводити до інсульту, інфаркту міокарда та інших серйозних проблем. У процесі розрідження кров стає менш густою. Це сприяє кращій її циркуляції в судинах та знижує ризик утворення тромбів, бляшок.

Для вирішення цього завдання застосовується комплексний підхід. Як базові принципи – перегляд раціону харчування та вживання достатнього обсягу рідини. У медикаментозному аспекті застосовуються спеціальні засоби – кроворозріджуючі. Однак важливо розуміти, що надмірне розрідження крові теж є проблемою: у плані її функціональності (здатності транспортувати речовини), згортання та ін. Тому приймати ліки слід лише за призначенням лікаря.

Як визначити в'язкість крові

Це завдання вирішується за допомогою лабораторного аналізу. Практикується кілька підходів. Найбільш популярні з них:

• Тест на в'язкість. Вимірює, наскільки легко протікає кров через маленьку трубочку. Чим вище в'язкість, тим вища щільність.
• Коагулометрія. Тест, який визначає, наскільки швидко кров згортається.
• Кров із низькою швидкістю течії. Відносно новий метод, який також називається LSR. Вимірює силу, з якою кров тече через судини при низькій швидкості. Це дозволяє більш точно оцінити ризик тромбозу.

Найчастіше методи комбінуються, щоб комплексно проаналізувати структуру крові. При цьому проводити обстеження рекомендується регулярно, навіть якщо не спостерігаються явні серцево-судинні проблеми. Профілактична діагностика дозволяє заздалегідь визначати та ефективніше лікувати недуги.

Препарати для розрідження крові: у яких випадках їх слід приймати

Щоб розріджувати кров, застосовуються лікарські засоби двох типів:

• Антикоагулянти. Уповільнюють процес згортання крові, запобігаючи утворенню згустків.
• Антиагреганти. Впливають на агрегацію тромбоцитів, пригнічуючи їхню здатність групуватися та зчіплюватись. 

Антикоагулянти зазвичай призначають у випадках:

• Фібриляції передсердь. При такій проблемі підвищується ризик утворення тромбів у серці.
• Штучних клапанах. У пацієнтів із серцевими імплантами також вищий ризик утворення тромбів.
• Глибокі венозні тромбози та легенева емболія. Прийом антикоагулянтів запобігає подальшому утворенню згустків.

Антиагреганти зазвичай призначають у випадках:

• Профілактики серцево-судинних захворювань. Пацієнтам з високим ризиком інфаркту міокарда або інсульту призначаються такі препарати для запобігання утворенню згустків у крові.
• Стенування артерій. Антиагреганти запобігають закупорці стенту кров'яними згустками.
• Ішемічний інсульт. Якщо людина вже його перенесла, застосування ліків-антиагрегантів знижує ризик подальших інсультів.

У межах комплексної терапії препарати обох категорій часто комбінуються. Завдяки цьому проблема вирішується паралельно у двох аспектах. По-перше, частково нівелюються фактори зсідання крові. По-друге, створюється перешкода для зчеплення тромбоцитів. Але при неправильному лікуванні можливі побічні ефекти та ускладнення: підвищення ризику кровотечі, погіршення функції крові як основного транспортувальника поживних речовин (і продуктів переробки) в організмі. Тому в процесі лікування суворо дотримуйтесь приписів лікаря.

Препарати для профілактики тромбозу

Для зниження ризику тромбоутворення застосовуються:

• Антикоагулянти. «Гепарин», «Варфарин» та інші кроворозріджуючі таблетки, розчини.
• Антиагреганти. «Аспірин», «Клопідогрел» та інші засоби для запобігання утворенню згустків у крові.

На вибір є широкий асортимент медикаментів. Ліки відрізняються за набором та дозуванням активних компонентів, пріоритетним механізмом дії та іншими факторами. Щоб терапія дала очікувані результати, вона має бути адаптована під особливості клінічної ситуації та організму пацієнта. І тому перш ніж приймати препарати, необхідно пройти медичне обстеження. Для цього слід звернутися до лікаря-кардіолога чи гематолога.

Які препарати, що розріджують кров, можна приймати під час вагітності

У період виношування плоду доцільність застосування будь-яких ліків потребує особливо ретельної оцінки. В організмі жінки відбувається безліч фізіологічних змін. Серед найбільш суттєвих – гормональні. І тому ефективність використання препаратів може змінюватись. Найчастіше вагітним призначають кроворозріджуючі засоби:

• Низькомолекулярні гепарини (НМГ). «Еноксапарин», «Дальтепарин» та ін.
• Нефракціонований гепарин. Може бути використаний в умовах госпіталізації, коли потрібне швидке та контрольоване розрідження крові.

Крім рекомендованих, слід згадати про препарат, який протипоказаний до застосування вагітним. Це - «Варфарин». Він здатний викликати уроджені дефекти та інші ускладнення у плода.

Організм кожної людини багато в чому унікальний. І ця унікальність стає особливо очевидною, коли йдеться про вагітну жінку. Якщо спостерігаються симптоми згущення крові – втома та слабкість, головний біль, поява синців та набряків, оніміння, поколювання, охолодження кінцівок та інші ознаки поганого кровообігу в артеріях та венах – вирушайте на прийом до лікаря.

Після проходження обстеження, постановки точного діагнозу та отримання рецепту на придбання ліків, придбати таблетки для розрідження крові за доступними цінами завжди можна за допомогою онлайн-агрегатора аптек «Ліки».

Список використаної літератури

• What to know about anticoagulant medications / medicalnewstoday.com;
• Anticoagulants / my.clevelandclinic.org;
• What Are the Types of Anticoagulants? / webmd.com.

Часті питання

Які овочі варто вживати для розрідження крові?

Шпинат, капусту, броколі, селеру, цибулю, часник, томати, буряк, кайенський перець, кабачки та ін.

Що приймати для розрідження крові в похилому віці?

Людині похилого віку слід виявляти підвищену обережність у застосуванні препаратів. Тим більше, напевно, він уже приймає інші медикаменти. Щоб вони не спотворювали дію один одного, використання лікарських засобів має бути у суворій відповідності до вказівок лікаря.