Німесулід чи ібупрофен: що краще та безпечніше від болю
Німесулід та ібупрофен — два широко використовувані протизапальні та знеболювальні препарати, які часто застосовують для полегшення головного і зубного болю, а також болю під час артриту. В обох препаратів схожий механізм дії, але є і деякі відмінності. У цій статті ми розберемося що краще приймати від болю — німесулід або ібупрофен.
Німесулід та ібупрофен належать до однієї фармакологічної групи — нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Знеболювальний ефект настає шляхом зменшення вироблення гормоноподібних речовин — простагландинів, — які впливають на процеси, що запускають запалення, біль і скорочення матки.
Однак важливо пам'ятати, що у цих препаратів є відмінності в дозуваннях, тривалості дії та побічних ефектах. Наприклад, німесулід, на відміну від ібупрофену, часто характеризується більш тривалою дією і менш вірогідною появою побічних ефектів з боку ШКТ (шлунково-кишкового тракту). Перед застосуванням будь-якого з цих лікарських засобів важливо проконсультуватися з лікарем і суворо дотримуватися рекомендацій щодо дозування і тривалості приймання.
Німесулід та ібупрофен: відмінності препаратів і механізми, що полегшують біль
Німесулід та ібупрофен — це НПЗЗ, які чинять протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дії. Вони схожі між собою і їх часто можна застосовувати для лікування одного й того ж стану. Однак кожен із цих препаратів має свої відмінності, тому відповідна терапія підбирається лікарем індивідуально під кожного конкретного пацієнта.
Основний механізм дії НПЗЗ полягає у блокуванні специфічного ферменту циклооксигенази (ЦОГ), який організм використовує для вироблення простагландинів. Знижуючи вироблення циклооксигенази, НПЗЗ полегшують дискомфорт, пов'язаний із лихоманкою, а також зменшують запалення і біль.
Існує два ізоферменти циклооксигенази: ЦОГ-1 і ЦОГ-2.
ЦОГ-1 працює практично постійно, виконуючи фізіологічно важливі функції в організмі та підтримуючи функціональність слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нирок і агрегацію тромбоцитів. А ось ЦОГ-2 в організмі виробляється тільки під час запальної реакції.
Більшість НПЗЗ неселективні (тобто, невибіркові) та інгібують (пригнічують вироблення) як ЦОГ-1, так і ЦОГ-2. Однак ЦОГ-2-селективні (вибіркові) НПЗЗ (наприклад, целекоксиб) націлені тільки на ЦОГ-2 і, отже, мають інший профіль побічних ефектів. Важливо зазначити, що ЦОГ-1 є основним медіатором, який забезпечує цілісність слизової оболонки шлунка, а ЦОГ-2 здебільшого бере участь тільки в запаленні.
Ферменти ЦОГ клінічно важливі, оскільки їхня кількість зменшується нестероїдними протизапальними препаратами. Це своєю чергою призводить до полегшення запальних, тромботичних, нейродегенеративних та онкологічних захворювань, а також знижує підвищену температуру тіла.
Німесулід — відносно ЦОГ-2 селективний нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) з аналгезуючими та жарознижувальними властивостями. Тобто, він впливає тільки на ЦОГ-2, знеболює, знімає запалення і знижує жар. Його затвердженими показаннями є лікування гострого болю, симптоматичне лікування остеоартриту і болісних місячних у підлітків і дорослих, старших 12 років. Ці ліки, зважаючи на серйозні побічні ефекти, відпускають з аптек суворо за рецептом лікаря, їхнє застосування під час самолікування неприпустиме.
Через побоювання щодо ризику гепатотоксичності німесулід заборонений і був знятий з продажу в багатьох країнах.
Ібупрофен — це НПЗП і неселективний інгібітор ЦОГ, отриманий з пропіонової кислоти. Тобто, він впливає і на ЦОГ-1, і на ЦОГ-2, інші ж ефекти такі ж, як і у німесуліду. Ібупрофен використовується для лікування легкого і помірного болю, лихоманки та запалення. Препарат ефективний під час лікування багатьох станів, включно з головним і зубним болем, м'язовим болем, артритом і менструальним болем.
Відмінності між німесулідом та ібупрофеном:
- Тривалість дії. Німесулід має тривалішу дію порівняно з ібупрофеном, що дає змогу приймати його рідше.
- Ризик небажаних ефектів. Хоча обидва препарати можуть спричиняти побічні ефекти, такі як диспепсія (нетравлення шлунка), нудота та гастроінтестинальні кровотечі, ризик розвитку цих ефектів при прийомі німесуліду нижчий. Однак у німесуліду більш виражений негативний вплив на гепатобіліарну систему (більш шкідливий для печінки).
- Показання до застосування. Німесулід зазвичай рекомендується для короткострокового лікування гострого болю, тоді як ібупрофен широко використовується як для короткострокового, так і для тривалого лікування хронічних станів.
Таблиця відмінностей німесуліду та ібупрофену
| Німесулід | Ібупрофен | |
|---|---|---|
|
Тривалість дії |
До 12 годин, приймати не більше 2 разів на добу |
До 4-6 годин, не більше 6 таблеток на добу |
|
Токсичний вплив |
Токсичний для печінки |
Токсичний для ШКТ |
|
Показання |
Лікування гострого болю |
Лікуванння гострого та хронічного болю, при застуді та грипі |
|
Тривалість застосування |
Короткостроково, максимально – 15 діб |
Короткостроково та довготривало за призначенням лікаря |
|
Застосування у дітей |
Заборонено, застосування від 12 років та дорослим |
Дозволено дітям з 6 років та масою тіла від 20 кг |
|
Відпуск за рецептом |
Рецептурний препарат |
Безрецептурний препарат |
|
Першочерговість вибору |
Препарат другої лінії вибору |
Препарат першої лінії вибору |
Хоча німесулід та ібупрофен обидва є ефективними протизапальними та знеболювальними препаратами, вибір лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, тривалості лікування та ризику небажаних ефектів. Важливо проконсультуватися з лікарем перед початком приймання будь-яких з цих ліків.
Що ефективніше, німесулід чи ібупрофен, від різних типів болю
Під час вибору між німесулідом та ібупрофеном для полегшення болю важливо враховувати різні фактори, включно з типом болю, індивідуальними особливостями організму та можливими побічними ефектами.
Ібупрофен:
- широко застосовується для полегшення різних видів болю, включно з головним, зубним, м'язовим і суглобовим болем;
- має протизапальні, знеболювальні та жарознижувальні властивості й може застосовуватися як для короткострокового, так і для тривалого лікування;
- часто рекомендують для полегшення болю в разі остеоартриту, ревматоїдного артриту та інших запальних захворювань.
Німесулід:
- також показаний для полегшення різних видів болю, включно з гострим і хронічним;
- має високу ефективність і швидкий початок дії, що необхідно для короткострокового лікування гострого болю, наприклад, у разі травм і розтягнень;
- ефективний для полегшення мігрені, менструального болю і болю після хірургічних втручань.
Німесулід виявляє набагато швидкий і виражений протизапальний і знеболювальний ефекти на відміну від ібупрофену. Також частота побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту нижча при прийманні німесуліду, ніж при прийманні ібупрофену. Однак німесулід негативно позначається на функції печінки, особливо якщо його застосовувати на тривалій основі або у великих дозах. Тому з огляду на сильну гепатотоксичність німесулід призначають тільки в екстрених випадках. Якщо є можливість зняти біль безпечнішим препаратом, краще використовувати ібупрофен.
Що безпечніше: ібупрофен чи німесулід?
Токсичність при прийманні НПЗП може проявлятися шлунково-кишковою кровотечею, гіпертензією (підвищеним тиском), гепатотоксичністю та пошкодженням нирок. Зазвичай гостре передозування НПЗП протікає безсимптомно або має незначні шлунково-кишкові симптоми.
Симптоми ускладнень при передозуванні або отруєнні НПЗП можуть включати:
- метаболічний ацидоз з аніонним розривом;
- кому;
- судоми;
- гостру ниркову недостатність.
Крім того, НПЗП можуть спричинити пошкодження шлунково-кишкового тракту, інгібуючи ЦОГ-1, що призводить до подразнення внутрішніх стінок шлунка.
Нефротоксичність також може виникати при використанні НПЗП, оскільки ці препарати знижують рівень простагландинів, які необхідні для розширення судин ниркових артеріол.
Нарешті, неврологічна токсичність може проявлятися сонливістю, сплутаністю свідомості, ністагмом (неконтрольованим посмикуванням очних яблук), нечіткістю зору, диплопією (двоїнням зору), головним болем і шумом у вухах.
Хоча НПЗП потенційно можуть спричиняти безліч побічних ефектів, чимало з яких можуть бути небезпечними для життя, все ж таки, якщо їх застосовувати в правильних умовах і відповідно до інструкцій та рекомендацій лікаря, ризик токсичності зводиться до мінімуму.
Під час вибору між ібупрофеном і німесулідом лікар враховуватиме різні аспекти їхньої безпеки та ефективності.
Ібупрофен:
- широко використовується для полегшення болю, зниження запалення та жару;
- має тривалий час дії й може застосовуватися кілька разів протягом дня;
- може спричиняти подразнення слизової оболонки ШКТ, збільшення ризику кровотеч і підвищення тиску;
- дозування і схема застосування ібупрофену мають бути суворо дотримані, щоб уникнути небажаних ефектів.
Німесулід:
- ефективний при полегшенні болю і зниженні запалення, але відрізняється більш тривалим часом дії;
- зазвичай приймається один раз на день і має менший ризик розвитку побічних ефектів на ШКТ;
- може спричиняти серйозні побічні ефекти, як-от ушкодження печінки та крові, особливо в разі перевищення рекомендованої дози або тривалого приймання.
У кожного з цих препаратів є свої плюси та мінуси. Однак не варто забувати, що кожен пацієнт унікальний, і вибір між ібупрофеном і німесулідом повинен здійснюватися виключно лікарем після врахування індивідуальних особливостей та історії захворювань. Важливо суворо дотримуватися рекомендацій щодо дозування і тривалості приймання будь-якого з препаратів і консультуватися з лікарем у разі появи будь-яких небажаних ефектів.
Висновок такий:
- рішення про призначення лікарського засобу має ухвалювати тільки лікар;
- німесулід призначається тільки в разі гострих станів для короткострокового лікування сильного болю і відпускається строго за рецептом;
- ібупрофен — безрецептурний препарат, який підходить для більш тривалого лікування хронічних станів і болю слабкої або середньої тяжкості.
Способи приймання німесуліду та ібупрофену
Як приймати німесулід:
- Таблетки: препарат зазвичай приймається у вигляді таблеток, які запиваються достатньою кількістю води. Дозування і режим приймання повинні бути призначені лікарем залежно від характеру болю і стану пацієнта.
- Порошок для приготування суспензії: розчиняється у воді згідно з інструкцією і приймається всередину. Вважається, що в такій формі ліки діють швидше.
- Гелі для місцевого нанесення: під час зовнішнього застосування активна речовина швидко проникає у шкіру й рівномірно розподіляється у ділянці застосування. Це, своєю чергою, допомагає швидко й ефективно зняти біль і зменшити запалення в м'язах і суглобах.
Як приймати ібупрофен:
- Таблетки: можна ковтати цілими, запиваючи водою. Дозування зазвичай вказується на упаковці або в призначенні лікаря.
- Капсули: деякі виробники випускають ібупрофен у формі капсул, які також приймають внутрішньо з водою. Це особливо може бути корисно для людей з пептичними виразками ШКТ в анамнезі, оскільки капсула може бути покрита кишковорозчинною оболонкою.
- Сироп: для дітей існує спеціальна форма ібупрофену — сироп, який зручно дозувати й приймати дітям відповідно до їхнього віку та ваги.
- Супозиторії: препарат може також бути представлений у вигляді ректальних свічок, які застосовують при високій температурі або кишкових розладах, щоб мінімізувати ризик побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.
- Гелі та мазі для зовнішнього застосування: можуть використовуватися для місцевого знеболення при міалгії та артралгії. Форма мазі має переваги, оскільки їй властиве повільніше проникнення, ніж гелям. Однак гелі, хоч і проникають швидше, але вони чинять більш тривалу дію шляхом утворення захисного шару на шкірі.
Важливі рекомендації при використанні німесуліду та ібупрофену:
- дотримуйтесь інструкції із застосування, зазначеної на упаковці або отриманої від лікаря;
- не перевищуйте рекомендоване дозування та тривалість приймання;
- проконсультуйтеся з лікарем перед початком лікування, особливо якщо у вас є проблеми з печінкою, нирками або шлунково-кишковим трактом;
- у разі появи побічних ефектів негайно зверніться до лікаря.
Чи можна приймати ібупрофен і німесулід одночасно?
У одночасного приймання ібупрофену та німесуліду є серйозні негативні наслідки:
- посилюється токсичність, суттєво підвищується ризик появи побічних ефектів, особливо з боку ШКТ — можливі виразки та кровотечі;
- збільшується навантаження на печінку і нирки, що може призвести до розвитку важких ускладнень.
Приймати ібупрофен і німесулід одночасно не рекомендується через підвищений ризик побічних ефектів та ускладнень. Слід застосовувати тільки один із препаратів згідно з рекомендаціями лікаря.
Вибір різних препаратів, які можна застосовувати для лікування одних і тих самих захворювань, часто викликає суперечки й роздуми. Без консультації медичного фахівця складно зрозуміти, який із них кращий, безпечніший та ефективніший. Тому перед прийманням будь-яких лікарських засобів наша редакторська команда рекомендує звертатися за консультацією до лікаря.
Список використаної літератури
- Effectiveness and tolerability of once-daily nimesulide versus ibuprofen in pain management after surgical extraction of an impacted third molar: A 24-hour, double-blind, randomized, double-dummy, parallel-group study / ncbi.nlm.nih.gov;
- Ibuprofen or Nimesulide Provide Preemptive Analgesia, Edema Control, and Reduced Need for Rescue Medication in the Surgical Removal of Impacted Mandibular Third Molars / practiceupdate.com;
- Treatment of acute low back pain with the COX-2-selective anti-inflammatory drug nimesulide: results of a randomized, double-blind comparative trial versus ibuprofen / pubmed.ncbi.nlm.nih.gov;
- What is Nimesulide used for? / drugs.com;
- Ibuprofen Prescribing Information / drugs.com.