Інгаляції при нежитю: які препарати використовувати і як правильно інгалювати для полегшення дихання?

Інгаляції при нежитю — це простий і ефективний спосіб зняти закладеність носа і зволожити слизову. Їх можна робити в домашніх умовах: парою або за допомогою небулайзера, використовуючи фізіологічний розчин, мінеральну воду або спеціальні препарати.

Інгаляції при нежитю (риніті) дозволяють полегшити дихання і діють м'яко на слизову, без системного впливу на весь організм. Зволожене повітря заспокоює подразнені носові ходи й зменшує їх набряклість. При застуді та грипі така процедура є відмінним способом лікування без таблеток — інгаляція зволожує сухі подразнені дихальні шляхи та розріджує скупчений слиз. Інгаляційна терапія доставляє цілющий аерозоль прямо до слизової носа, діючи відразу в місці «проблеми» і не надаючи системних ефектів.

Важливо розуміти, що, хоч інгаляції й допомагають легше дихати при застуді або грипі, вони не прискорюють виведення вірусу з організму і не скорочують тривалість захворювання. Дослідження показали суперечливі результати щодо теплових парових інгаляцій: у частини пацієнтів дійсно зменшувалися симптоми, а в інших помітного ефекту не було. Проте багато людей відзначають поліпшення — зменшується головний біль, зникає сухість у носі та горлі, проходить відчуття «подразнення», закладеність носа зменшується, дихання стає вільнішим.

Таким чином, інгаляції при нежитю — це, в першу чергу, симптоматичний засіб для полегшення стану (особливо корисний при сухому повітрі в приміщенні взимку), а не панацея від самої інфекції.

Нижче ми розглянемо, чи можна робити інгаляції при нежитю в різних ситуаціях, які існують види інгаляцій і які з них найефективніші, чим робити інгаляції при нежитю, а також наведемо покрокову інструкцію для проведення процедури.

Інгаляції при нежитю: що це, навіщо потрібні і як вони допомагають

Інгаляція — це метод лікування, при якому ліки або корисні розчини вдихаються у вигляді пари або аерозолю, осідаючи безпосередньо на слизових оболонках дихальних шляхів. При нежитю (гострому або хронічному риніті) інгаляції дозволяють зволожити слизову оболонку носа, поліпшити відходження слизу і зменшити відчуття закладеності. Теплий пар або дрібний аерозольний туман допомагають заспокоїти запалену слизову і розширені судини в носових ходах. Це зменшує набряк і покращує прохідність носових шляхів, тому людині стає легше дихати. Крім того, вологе тепло розріджує густий секрет і прискорює його виведення — нежить проходить м'якше і швидше «очищається» ніс.

Інгаляції при нежитю виконують дві основні функції:

1. Зволоження й очищення слизової. Вдихуване вологе повітря (особливо з фізіологічним розчином) зволожує пересушені оболонки носа і стимулює роботу війок епітелію. Це допомагає очистити носові пазухи від пилу, алергенів і мікробів. Сіль у розчинах має легкий протизапальний ефект, покращує роботу мікросудин і сприяє загибелі деяких видів бактерій. Таким чином, сольові інгаляції не тільки знімають сухість, але і служать профілактикою ускладнень.
2. Полегшення симптомів застуди. При вірусному нежитю прогрівання і волога пара здатні тимчасово зменшити запалення і відчуття закладеності. Інгаляція полегшує дихання при застуді та грипі, пом'якшує першіння в носоглотці й може зменшити кашель, якщо він викликаний стікаючим слизом. Пацієнти часто відзначають, що після процедури «розкладає ніс», проходить відчуття тиску в гайморових пазухах, поліпшується загальне самопочуття.

Важливо пам'ятати: інгаляційна терапія — це підтримуюче лікування. Вона не замінює противірусні або антибактеріальні засоби при необхідності, але значно покращує якість життя під час нежитю. Також варто враховувати протипоказання. Гарячі парові інгаляції не можна проводити, якщо у людини висока температура або гнійний синусит без дренажу, а також при деяких хронічних захворюваннях (наприклад, не рекомендується дихати парою при тяжкій серцевій недостатності). В цілому ж правильні інгаляції при нежитю — безпечна процедура, яка підходить більшості дорослих і дітей для пом'якшення симптомів.

Види інгаляцій при нежитю: парові та небулайзерні

Існує два основних види інгаляцій:

• парові інгаляції над гарячою водою;
• інгаляції за допомогою небулайзера.

Вони по-різному доставляють вологу і ліки в дихальні шляхи.

Розглянемо особливості кожного методу:

1. Парові інгаляції — це «бабусин» метод, при якому ви вдихаєте гарячу вологу пару. Зазвичай процедуру роблять в домашніх умовах, нахилившись над мискою або каструлею з гарячою водою (+50-55°C) і накривши голову рушником. Пара прогріває носові ходи, зволожує їх і полегшує відтік слизу. Можна додавати у воду сіль, соду, відвари трав або кілька крапель ефірних олій для посилення ефекту (хоча і без добавок проста гаряча пара вже працює). Парові інгаляції при нежитю в домашніх умовах цінуються за простоту і доступність — не потрібні прилади, достатньо окропу і 10 хвилин вільного часу.
2. Небулайзерні інгаляції — проводяться за допомогою спеціального апарату-небулайзера. Цей пристрій (компресорного або ультразвукового типу) перетворює рідкий розчин ліків або солі в аерозоль — хмару дрібних крапельок. Пацієнт вдихає цей холодний туман через маску або мундштук. Аерозоль не гарячий, тому відсутній ризик опіку, що особливо важливо для дітей. Частинки аерозолю настільки малі, що можуть проникати не тільки в ніс, але і глибше — в придаткові пазухи, гортань, а при необхідності і в бронхи. Небулайзер дозволяє використовувати лікарські препарати для інгаляцій при нежитю (антисептики, муколітики та ін.), які не можна просто додати в окріп. Він забезпечує точне дозування і розподіл ліків по всій ураженій поверхні слизової.

Для наочності порівняємо ці два типи інгаляцій.

Порівняння парових і небулайзерних інгаляцій

Критерій	Парова інгаляція	Інгаляція небулайзером
Спосіб проведення	Вдихання гарячої пари від окропу. Зазвичай накриваються рушником над мискою з водою	Вдихання холодного аерозолю, що генерується апаратом-небулайзером (компресорним або ультразвуковим)
Температура та вологість	Дуже тепле вологе повітря (~50°C). Прогріває носоглотку, стимулює кровообіг	Кімнатної температури дрібнодисперсний туман. Не гріє тканини, основна дія — зволоження та доставка ліків
Ділянка впливу	Великі краплі пари осідають у верхніх дихальних шляхах (ніс, носоглотка, горло). У бронхи практично не потрапляють	Найдрібніші частинки аерозолю досягають як верхніх відділів (носова порожнина, синуси), так і нижніх дихальних шляхів
Розчини, що використовуються	Звичайна вода. Можна додавати сіль, соду, відвари трав або ефірні олії (за рекомендацією лікаря) для посилення ефекту	Стерильні аптечні розчини: фізіологічний розчин, мінеральна вода без газу, спеціальні ліки. Не можна наливати в небулайзер олії, відвари з великими частинками та не призначені для цього рідини — це небезпечно для легенів і може зламати прилад
Переваги	Доступність і простота — можна зробити інгаляцію в будь-яких умовах будинку. Тепло і вологість швидко покращують самопочуття, зменшують закладеність носа і сухість	Безпека — відсутність гарячої пари виключає опіки. Можна використовувати у дітей та лежачих хворих. Дозволяє інгалювати ліки точною дозою. Дрібні частинки глибоко проникають, зволожуючи всю слизову
Недоліки	Ризик обшпаритися окропом або парою (особливо у дітей). Важко контролювати температуру. Не підходять маленьким дітям і тяжкохворим через небезпеку опіків і складність процедури. Не всі ліки зберігають свої властивості в окропі	Потрібен сам пристрій (небулайзер) і електроенергія. Потрібно ретельно очищати апарат після кожного застосування. Вартість приладу і витратних матеріалів. Шум роботи компресора (у старих моделей) може лякати дітей (у сучасних зазвичай тихий)

Як бачимо, інгаляції небулайзером при нежитю багато в чому виграють за безпекою та універсальністю, особливо коли мова йде про дітей або необхідність введення ліків. З іншого боку, парові інгаляції хороші як простий домашній засіб для дорослих: гаряча пара швидко «пробиває» ніс, і при дотриманні обережності дорослій людині легко робити такі процедури.

Окремо відзначимо протипоказання та запобіжні заходи для кожного методу:

1. Парою не можна дихати, якщо у вас висока температура (інтенсивне нагрівання може її ще підвищити). Також гарячі інгаляції протипоказані при схильності до носових кровотеч, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та бронхіальної астми (у деяких астматиків пара може спровокувати спазм бронхів). Дітям молодшого віку парові процедури не роблять через ризик опіків. Якщо і проводити парову інгаляцію, то вода повинна трохи охолонути після кипіння — окріп виділяє пекучу пару, краще почекати 1-2 хвилини. Завжди ставте ємність на стійку поверхню, щоб не перекинути її, і тримайте очі закритими, нахиляючись над парою.
2. Небулайзерні інгаляції протипоказань майже не мають, крім випадків алергії на конкретні ліки в розчині. Навіть при підвищеній температурі використання небулайзера з фізіологічним розчином зазвичай допускається (він не перегріває організм). Однак важливо застосовувати тільки відповідні розчини. Не використовуйте мінеральну воду з бульбашками газу, сиропи, ефірні олії або саморобні суміші в небулайзері — це може пошкодити легені або прилад. Виробники пристроїв прямо вказують: «не використовуйте мінеральну воду в небулайзері». Для домашньої інгаляції через небулайзер оптимальний стерильний фізіологічний розчин; якщо потрібно додати ліки — тільки за призначенням лікаря і в потрібній дозі. Після кожної інгаляції всі знімні частини приладу (маску, камеру для ліків) слід промивати та дезінфікувати, інакше в них можуть розмножуватися бактерії.

Підсумовуючи: при нежитю допустимі обидва види інгаляцій, але при виборі методу враховуйте вік і стан пацієнта. Дорослій людині без серйозних захворювань парова інгаляція в домашніх умовах принесе швидке полегшення. Однак інгаляції небулайзером при нежитю є більш універсальним і безпечним способом, особливо для дітей, вагітних і людей з супутніми захворюваннями. Далі розповімо, чим можна робити інгаляції при нежитю, тобто які розчини та препарати використовують для найкращого ефекту.

Препарати для інгаляцій при нежитю: безпечні та ефективні засоби при риніті

При проведенні процедури інгаляції при нежитю препарати підбирають з декількох категорій залежно від того, який ефект потрібен (зволожити слизову, продезінфікувати, зняти запалення тощо). Розглянемо основні групи засобів, які рекомендують лікарі для інгаляцій при нежитю.

Фізіологічний розчин (0,9%)

Це базовий і найпоширеніший засіб. Інгаляції фізіологічним розчином при нежитю відмінно зволожують носові ходи, розріджують слиз і допомагають швидше його вивести. Сольові інгаляції безпечні для всіх вікових груп, не викликають алергії та переносяться дуже добре. Сам по собі сольовий аерозоль має м'яку антибактеріальну та протизапальну дію: сіль пригнічує ріст деяких мікробів і зменшує набряк слизової.

Регулярне вдихання 0,9% розчину натрію хлориду благотворно впливає на стан носоглотки — зволожує, розчиняє густий секрет і покращує місцевий імунітет. Лікарі підкреслюють, що фізіологічний розчин — найкращий вибір для інгаляції при нежитю дітям і дорослим, особливо в перші дні застуди. Можна використовувати готовий стерильний фізіологічний розчин з аптеки або лужну мінеральну воду без газу (наприклад, Боржомі) — остання за складом близька до слабкого содового розчину і також добре пом'якшує слизові.

Важливо: небулайзерні інгаляції проводять тільки стерильним розчином! Саморобний сольовий розчин або мінеральну воду можна використовувати для парової інгаляції, але в апараті краще застосовувати аптечний фізіологічний розчин, щоб уникнути потрапляння інфекцій і осаду всередину легенів.

Тривалість інгаляції з фізіологічним розчином зазвичай 7-10 хвилин, процедуру можна повторювати 2-4 рази на день. Вже після першої інгаляції відчувається, що ніс дихає вільніше внаслідок зволоження.

Лужні та мінеральні води для інгаляцій

Як згадувалося, деякі використовують столову мінеральну воду (наприклад, Поляна Квасова) замість фізіологічного розчину. Лужні води містять гідрокарбонати, які можуть трохи розріджувати слиз і покращувати мукоциліарний кліренс носа. Головне — повністю видалити газ з води перед використанням і переконатися, що вода стерильна.

У санаторно-курортній практиці існують методики інгаляцій теплою мінеральною водою, і ряд досліджень відзначає позитивний ефект для дихальних шляхів.

У домашніх умовах допускається заливати негазовану мінералку в небулайзер замість фізіологічного розчину. Однак багато виробників приладів (і лікарі) ставляться до цього скептично — склад різних вод нестабільний, можуть бути домішки. Якщо сумніваєтеся, краще віддайте перевагу перевіреному 0,9% фізіологічному розчину. Його ефект фактично такий самий, як і від мінералки (по суті, це теж соляний розчин). А ось додавати соду, йод або трав'яні відвари в небулайзер без спеціальної консультації не варто — можна нашкодити.

Підсумок: мінеральна вода для інгаляцій — умовно допустимий варіант (особливо для парової інгаляції), але не є чимось набагато ефективнішим, ніж звичайний фізіологічний розчин.

Антисептики для інгаляцій

При інфекційному нежитю (особливо затяжному, з ризиком бактеріальних ускладнень) лікарі в деяких випадках рекомендують місцеві антисептичні розчини. Наприклад, розчин Декасан (декаметоксин 0,02%) застосовують через небулайзер для знезараження слизової носоглотки та зупинки розмноження мікробів. Цей препарат має потужну антибактеріальну, протигрибкову і противірусну дію.

Інгаляції з Декасаном можна робити дорослим і дітям (зазвичай розводять фізіологічним розчином 1:1, дихають 5-10 хвилин). Дослідження та клінічна практика показують, що додавання антисептиків, таких як декаметоксин, до комплексної терапії ринітів і синуситів знижує мікробну забрудненість і прискорює одужання.

Однак важливо пам'ятати: Декасан та інші антисептики використовують тільки за призначенням лікаря. Безконтрольне «профілактичне» застосування може порушити нормальну мікрофлору дихальних шляхів. Якщо ж є показання (наприклад, гнійний нежить, бактеріальний риносинусит), то інгаляції з антисептиком — ефективне доповнення до лікування.

Аналогічно Декасану, в деяких країнах застосовують інгаляції з розчином Мірамістину або Хлорофіліпту при нежитю — принцип той самий: місцеве знезараження. Але доказова база у таких методів обмежена, і в міжнародних протоколах щодо лікування звичайного нежитю антисептичні інгаляції цими засобами не значаться.

Амінокапронова кислота (АКК)

Цікавий засіб, який на пострадянському просторі нерідко призначають для інгаляцій при вірусних інфекціях. Спочатку амінокапронова кислота (АКК) — це гемостатик (перешкоджає кровотечам), але з'ясувалося, що вона має і противірусні властивості. АКК здатна блокувати в клітинах людини ті рецептори та ферменти, через які проникають віруси грипу, парагрипу та інші респіраторні віруси. В Україні, наприклад, амінокапронова кислота офіційно схвалена Міністерством охорони здоров'я для лікування грипу та ГРВІ.

При інгаляції АКК наноситься тонким шаром на слизову носоглотки та, як передбачається, заважає вірусам прикріплюватися і розмножуватися. Є дані лабораторних досліджень, що показують, що АКК зменшує кількість вірусних частинок в епітелії дихальних шляхів.

На практиці педіатри іноді призначають дітям інгаляції з 5% амінокапроновою кислотою при затяжному вірусному нежитю або аденоїдах.

Доза зазвичай 2 мл АКК + 2 мл фізіологічного розчину 2 рази на день.

Важливо відзначити: хоча АКК має механізм дії проти вірусів, це не панацея. У західних країнах вона практично не використовується при нежитю через брак великих клінічних досліджень. Проте при правильному застосуванні амінокапронова кислота безпечна і іноді дійсно полегшує перебіг ГРВІ (зменшує набряк, скорочує тривалість нежитю). Якщо ваш лікар рекомендував такий метод — можна спробувати. Але самостійно застосовувати АКК безглуздо при звичайному легкому нежитю — краще обмежитися сольовими інгаляціями.

Ефірні олії

Це широко відомий народний засіб від закладеності носа. Інгаляції ефірними оліями з великою обережністю можна застосовувати при нежитю, але тільки у вигляді парових інгаляцій, ні в якому разі не через небулайзер! Масляні частинки можуть пошкодити легені, якщо потраплять глибоко (ризик розвитку ліпоїдної пневмонії). Зате в миску з гарячою водою цілком допустимо додати 1-2 краплі евкаліптової, м'ятної або ялицевої олії та вдихати ароматний пар.

Ефірні олії при нежитю дають відчуття полегшення внаслідок ментолової та ароматичної дії: наприклад, евкаліптова олія містить цинеол, який, випаровуючись, діє на рецептори в носі і створює відчуття вільного дихання.

Багато носових мазей і бальзамів від нежитю (наприклад, «зірочки») містять ментол, камфору — це саме ефірні олії, що знімають суб'єктивну закладеність. Крім того, пари деяких олій (чайне дерево, чебрець, евкаліпт) мають легкі антисептичні властивості. Дані показують, що протягом перших 30-60 хвилин випаровування олії чайного дерева та евкаліпта дійсно зменшується кількість мікробів у повітрі. Однак треба розуміти: ефірні олії не лікують інфекцію, вони тільки на час полегшують симптоми. І при неправильному застосуванні можуть бути шкідливими. Вдихання концентрованих олій може викликати подразнення дихальних шляхів — кашель, спазм, алергію. Тому, якщо використовуєте олії, дотримуйтесь правил: тільки пару крапель на літр-два гарячої води, не дихайте ними занадто довго, спостерігайте за реакцією.

Дітям до 3 років такі інгаляції не рекомендуються взагалі — у малюків ментол може викликати рефлекторну зупинку дихання. У старших дітей і дорослих ароматерапія може доповнити лікування: наприклад, 5-7 хвилин подихати парою з евкаліптом, щоб «пробити» ніс перед сном. Але ніколи не заливайте олії в небулайзер і не зловживайте ними.

В цілому, ефірні олії — це скоріше засіб для вашого комфорту, приємне доповнення, а не повноцінне лікування нежитю.

Відвари трав (ромашка, шавлія, лавр, евкаліпт та ін.)

Іноді відвари трав застосовують для парових інгаляцій при нежитю. Трав'яний пар може надати протизапальну і пом'якшувальну дію на слизову. Однак тут теж є нюанси. Найдрібніші частинки трав'яного настою можуть осідати в легенях, викликаючи алергію або подразнення. Тому, якщо хочете використовувати трави, краще застосовувати спеціально підготовлені інгалятори-сауни (продаються електричні парові інгалятори для трав) з фільтром, або дуже добре проціджувати відвар. У небулайзер трави заливати не можна. Втім, ефективність фітотерапії при нежитю невисока — та ж ромашка, хоч і антисептик, в носоглотці затримується мало. Тому ми рекомендуємо не ускладнювати: якщо є бажання додайте пару крапель аптечної настоянки евкаліпта або календули в миску з інгаляцією — цього достатньо.

Що не потрібно інгалювати при нежитю

При нежитю для інгаляції не можна застосовувати:

• антибіотики (їх місцеве застосування в ніс через інгалятор неефективне, а деякі можуть викликати алергію);
• гормональні засоби (є спеціальний формат — назальні спреї, їх небулайзер не замінить);
• соки рослин (наприклад, сік цибулі або часнику можуть обпекти слизову).

Також безглуздо і небезпечно лити в інгалятор пахучі настоянки типу «зірочки» або домашні суміші — використовуйте прилад тільки з тими розчинами, які прописав лікар або які офіційно призначені для інгаляцій.

Підбиваючи підсумки, найкращі препарати для інгаляцій при нежитю — це прості сольові розчини (фізіологічний розчин, лужна мінеральна вода). Вони забезпечують саме той ефект, заради якого робляться інгаляції: зволожують і очищають ніс. При ускладненому риніті можуть бути застосовані за призначенням лікаря антисептики (наприклад, Декасан) або рідкісні специфічні засоби на зразок АКК. Але в будь-якому випадку основу лікування становить регулярне промивання і зволоження носа — а з цим прекрасно справляються інгаляції з фізіологічним розчином.

Як робити інгаляції небулайзером при нежитю: покрокова інструкція

Отже, ви вибрали для лікування інгаляції небулайзером при нежитю — це правильне рішення, особливо якщо вдома є діти або вам часто доводиться лікувати застуди. Розглянемо, як правильно робити інгаляції, щоб досягти максимального ефекту. Нижче наведена покрокова інструкція:

1. Підготовка приладу і розчину. Протираємо або миємо руки перед процедурою. Збираємо небулайзер згідно з інструкцією. Переконайтеся, що всі деталі чисті. Заздалегідь приготуйте розчин для інгаляції. Якщо це фізіологічний розчин — просто налийте потрібну кількість (зазвичай 2-5 мл). Якщо ліки — відміряйте точну дозу і розведіть фізіологічним розчином до необхідного об'єму (зазвичай також 3-5 мл сумарної кількості). Розчин кімнатної температури або злегка підігрітий (30-40°C). Ніколи не використовуйте киплячу рідину в небулайзері — апарат подає аерозоль без нагрівання, зайве тепло не потрібне і може зіпсувати деталі.
2. Заливка розчину. Відкрийте камеру для лікарського розчину (небулайзерну чашу) і обережно перелийте туди приготований розчин за допомогою піпетки або шприца. Простежте, щоб об'єм був не менше мінімально допустимого (зазвичай не <2 мл, інакше може не бути розпилення) і не більше максимуму чаші (часто до 5 мл). Щільно закрийте кришку камери.
3. Приєднання насадки. Залежно від моделі приладу і мети інгаляції, виберіть насадку. Маска краща при нежитю, особливо у дітей. Вона покриває ніс і рот, дозволяючи аерозолю надходити і в носову порожнину. Мундштук використовується частіше при бронхіті, коли потрібно вдихати через рот. При лікуванні тільки нежитю краще маска, але мундштук теж допустимий, якщо ви будете робити вдихи носом. Носові канюлі — бувають спеціальні насадки-вставки для носа (як два невеликих конуси в ніздрі). Їх застосовують при синуситах. Якщо така насадка є — можна використовувати її для акцентованої подачі ліків в ніс.
4. Під'єднайте обрану насадку. Переконайтеся, що шланг від компресора не перегнутий і щільно приєднаний.
5. Положення тіла. Сядьте зручно на стілець. Тримайте небулайзерну камеру вертикально (багато апаратів повинні стояти на столі). Не лягайте під час інгаляції — в положенні лежачи ліки гірше розподіляються. Голова пряма, не нахиляйте сильно вниз, інакше маска може відійти від обличчя.
6. Початок інгаляції. Увімкніть компресор (або прилад почне генерувати аерозоль автоматично, якщо він ультразвуковий). Переконайтеся, що з маски/мундштука пішов видимий «туман». Щільно притисніть маску до обличчя, закривши ніс і рот. Якщо використовуєте мундштук — затисніть його губами.
7. Правильне дихання. При нежитю рекомендується дихати в основному носом. Зробіть повільний акуратний вдих через ніс — ви відчуєте, як прохолодний аерозоль заповнює носові ходи. Потім можна видихнути ротом. Дихайте спокійно: вдих носом, видих ротом, не надто глибоко, щоб не спровокувати кашель. Кожні 3-4 вдихи можна робити 1 глибший вдих і затримати дихання на 2 секунди, потім спокійно видихнути — це допоможе аерозолю осісти на стінках носової порожнини. Слідкуйте, щоб дихання залишалося рівним. Якщо раптом закрутиться голова (від гіпервентиляції), зупиніться на пів хвилини, подихайте без приладу і потім продовжуйте.
8. Тривалість процедури. Продовжуйте інгаляцію 5-10 хвилин (у дітей зазвичай 5 хвилин, у дорослих 10, максимум 15). Зазвичай орієнтуються на витрату розчину: коли в камері майже не залишиться рідини, ви почуєте змінений звук розпилення (або побачите, що туман не виходить). Не продовжуйте «всуху» — це може зіпсувати небулайзер. Якщо ліки закінчилися, вимикайте прилад.
9. Закінчення. Вимкніть небулайзер. Зніміть маску з обличчя. Протріть обличчя, якщо осіла волога. Прополощіть рот і ніс кип'яченою водою кімнатної температури (це особливо потрібно, якщо інгалювали гормональний препарат або антисептик, щоб змити їх залишки). Після інгаляції бажано не їсти і не пити 20-30 хвилин, не виходити відразу на холодне повітря — дайте лікам подіяти, а слизовій оболонці носа — залишатися зволоженою.
10. Чистка приладу. Вилийте рідину, що залишилася в камері. Промийте небулайзерну камеру, маску/мундштук теплою водою з милом або за інструкцією (деякі можна кип'ятити, інші — ні). Обов'язково ретельно висушіть всі деталі перед зберіганням. Регулярно проводьте дезінфекцію: раз на кілька днів прокип'ятіть знімні частини або замочіть в спеціальному дезрозчині, якщо рекомендує виробник. Це запобіжить росту бактерій і цвілі всередині — інгаляції повинні бути стерильними!
11. Частота процедур. Робіть інгаляції 2-4 рази на день при гострому нежитю. Зазвичай достатньо вранці та ввечері, щоб полегшити дихання після сну і перед сном. Але в тяжких випадках можна і частіше, головне — за 1-1,5 години до або після їди та фізичних навантажень. Курс інгаляцій триває, поки не відновиться нормальне носове дихання (зазвичай 3-7 днів при застуді). Якщо ж нежить триває >7-10 днів без поліпшень, попри інгаляції, варто звернутися до лікаря.

Дотримуючись цієї інструкції, ви забезпечите максимальний терапевтичний ефект від інгаляцій. І ще кілька лайфхаків наостанок:

1. Вдихайте носом, якщо лікуєте ніс. Звучить банально, але багато хто звичкою дихає через рот під час інгаляції. При нежитю постарайтеся саме носом втягувати аерозоль — тоді більша його частина осяде в носових ходах. Можна навіть злегка притиснути одну ніздрю і подихати через іншу, потім поміняти — щоб краще обробити кожну сторону носа.
2. Правильно одягайте маску. Вона повинна покривати ніс і рот і щільно прилягати без щілин. У дорослих бажано, щоб маска була невеликого розміру, саме на область носа і рота (є різні розміри масок). Щілини призводять до втрати ліків в повітря, а потрібно, щоб все осіло в носі.
3. Спокій і комфорт. Під час інгаляції сядьте зручно, можна увімкнути приємну музику. Якщо ви розслаблені, дихання рівне — ефект кращий. При насильницькому глибокому диханні можна спровокувати кашель, запаморочення — а це ні до чого.
4. Чистота і гігієна. Використовуйте для кожної інгаляції свіжий розчин. Ніколи не зберігайте розбавлені ліки «на потім». Після використання відразу мийте прилад. Небулайзер — ваш друг, але тільки при належному догляді. Брудний апарат може стати джерелом інфекції — були випадки, коли люди інгалювали цвіль з власного небулайзера. Так що чистимо, сушимо, зберігаємо в коробці.
5. Консультуйтеся при додаванні ліків. Сольові інгаляції можна робити самостійно. Але якщо ви вирішили додати, наприклад, якусь ефірну олію або препарат — запитайте лікаря. Не всі засоби можна інгалювати.

Інгаляції — дійсно простий і дієвий спосіб впоратися з нежитю. У поєднанні з іншими заходами (промивання носа, рясне пиття, прохолодне вологе повітря в кімнаті) інгаляції прискорюють одужання і значно полегшують життя під час застуди. Дихайте легко!

Поширені питання про інгаляції при нежитю

Чи можна робити інгаляції при нежитю з картоплею?

Так, це класичний «бабусин» метод. Гаряча пара від відвареної картоплі зволожує слизову і полегшує дихання. Але пам'ятайте: занадто гаряча пара може обпекти, особливо дітей. Тому вода і картопля повинні трохи охолонути (до 50°C). Дітям до 6 років такі процедури не рекомендуються — тільки небулайзер.

Які розчини краще використовувати для інгаляцій при нежитю у дітей?

Найбезпечніший і найефективніший варіант — фізіологічний розчин. Він зволожує слизову, розріджує слиз і підходить навіть немовлятам. Також можна використовувати лужну мінеральну воду без газу. Все інше — тільки за призначенням педіатра.

Скільки разів на день можна робити інгаляції небулайзером при нежитю?

Зазвичай достатньо 2-3 рази на день. У важких випадках — до 4 разів, але не частіше. Процедури роблять через 1-1,5 години після їди, тривалість — 5-10 хвилин. Частіше робити не варто: слизова повинна встигати відновлюватися.

Чи можна проводити інгаляції при температурі?

Парові інгаляції при високій температурі протипоказані — вони можуть посилити жар. А ось інгаляції небулайзером з фізіологічним розчином допускаються навіть при невеликій лихоманці (до 38°C), оскільки вони не перегрівають організм. Якщо температура вище — краще почекати, поки вона спаде.

Які препарати ефективніші для інгаляцій при закладеності носа?

Базовий варіант — фізіологічний розчин: він безпечно знімає набряк і полегшує дихання. При бактеріальному нежитю лікар може призначити антисептики (наприклад, Декасан). Для вірусних ринітів іноді застосовують амінокапронову кислоту. Але найчастіше саме прості сольові інгаляції дають найкращий результат.

Джерела

• What Are Possible Benefits of Steam Inhalation? / healthline.com
• Inhalation: Effective help for colds / drivedevilbiss.com
• Steam Inhalation / nhsfife.org
• Essential Oils: More Harmful Than Helpful? / lung.org
• Antiviral activity of aminocaproic acid against SARS-CoV-2: review of the literature and results of the first experimental study / infusion-chemotherapy.com
• Heated, humidified air for the common cold / cochranelibrary.com