Вакцини

Вакцини – велика категорія біологічних препаратів, призначених задля забезпечення організму набутим імунітетом. Такі засоби поставляються переважно у вигляді рідких розчинів для ін'єкційного введення.

Вони містять ослаблені або вбиті мікроорганізми, компоненти таких або токсичні речовини, що продукуються ними, які стимулюють імунну систему для їх розпізнавання і знищення в майбутньому. Фактично, біомісткий розчин тренує імунітет, щоб підготувати його до боротьби з патогенами, якщо вони проникнуть до організму. Основні типи вакцин:

• Живі атенуйовані. Містять живі, але ослаблені мікроорганізми, нездатні викликати захворювання.
• Інактивовані. Містять убиті мікроорганізми.
• Субодиничні, рекомбінантні, полісахаридні, кон'юговані. Містять лише окремі компоненти мікроорганізмів.
• Токсоїдні. Містять інактивовані токсини, що виробляються збудниками.
• МРНК. Містять молекули мРНК, які дають клітинам організму інструкції щодо створення білка, що викликає імунну відповідь.

Ін'єкційне введення розчину (або оральне, назальне застосування) забезпечує подачу в кров шкідливих мікроорганізмів (частково або повністю нейтралізованих) або їх компонентів. Це запускає процес імунізації: імунна система виявляє ознаки патогенів, вчиться розпізнавати їх і виробляє антитіла для знищення.

Щеплення дітям та дорослим: яким хворобам запобігає вакцинація

Найбільш поширені захворювання, проти яких широко застосовуються вакцини:

• Грип (інфлюєнца). Вірусна хвороба, що вражає дихальні шляхи.
• Поліомієліт. Вірусне захворювання, що призводить до паралічу, інколи ж – до смерті.
• Гепатит А. Вірусна хвороба, що викликає гострі запалення печінки.
• Гепатит В. Вірусне захворювання, що викликає хронічні інфекції печінки та підвищує ризик раку даного органу.
• Вітряна віспа (вітрянка). Вірусне захворювання, що викликає сверблячий висип, при ускладненнях - пневмонію, енцефаліт.
• Ротавірусна інфекція. Вірусна хвороба, що викликає важку діарею у немовлят та маленьких дітей.
• Вірус папіломи людини (ВПЛ). Викликає генітальні бородавки та підвищує ризик шийки матки, а також інших видів раку.
• COVID-19. Вірусне захворювання, яке викликається коронавірусом SARS-CoV-2 і важко вражає дихальну систему.
• Японський енцефаліт. Вірусна хвороба, що викликає запалення мозку.
• Кір. Вірусна хвороба, що викликає лихоманку, висипання, при ускладненнях – пневмонію, енцефаліт.
• Краснуха. Вірусне захворювання, небезпечне для вагітних через ризик уроджених дефектів у плода.
• Епідемічний паротит (свинка). Вірусна хвороба, що спричиняє запалення слинних залоз, при ускладненнях – орхіт, менінгіт.
• Дифтерія. Бактеріальна інфекція, що вражає горло та дихальні шляхи.
• Правець. Бактеріальна інфекція, що викликає хворобливі м'язові спазми та ригідність.
• Коклюш (пертусіс). Бактеріальна інфекція, що викликає тяжкі напади кашлю.
• Пневмококи. Бактеріальні інфекції, що призводять до пневмонії, менінгіту та інших тяжких станів.
• Менінгококи. Бактеріальні інфекції, які викликають менінгіт, сепсис.

Цей перелік не вичерпний і поповнюється, адже постійно виявляються нові патогени, які викликають раніше невідомі або модифіковані захворювання. Деякі вірусні або бактеріальні інфекції здатні викликати епідемії (наприклад, COVID-19), вражаючи великі групи людей на великих територіях.

Щеплення: актуальність та важливість вакцинації

Доцільність застосування вакцин:

• Профілактика хвороб. Завчасне навчання імунітету підвищує його ефективність у захисті організму під час зустрічі з антигенами (повноцінними, а не ослабленими, мертвими чи фрагментированными) у майбутньому. 
• Зниження смертності та захворюваності. Вакцинація дозволяє частково чи повністю перемогти хворобу, зменшити її негативні наслідки. Наприклад, за допомогою вакцин було викорінено віспу та суттєво винищено поліомієліт.
• Створення колективного імунітету. Постановка щеплень значної частки населення дозволяє уповільнити чи зупинити поширення інфекції на певній території.
• Запобігання спалахам епідемії. Вакциноване населення стає невідповідним полігоном для стрімкого та масштабного поширення інфекційного захворювання.
• Захист майбутніх поколінь. Застосування медикаментів та фіксація результатів вакцинації дозволяє проводити дослідження та оптимізувати склад розчинів. У перспективі це підвищує ефективність лікування. А повноцінне викорінення певних недуг запобігає їхній повторній появі в майбутньому.
• Зниження економічних витрат. Вакцинуватися дешевше та безпечніше, ніж лікувати недугу та її ускладнення.

Вакцини дітям та дорослим: протипоказання

Обмеження абсолютні:

• Анафілактична реакція на препарат.
• Тяжка алергія на вакцину або окремі компоненти.

Протипоказання відносні:

• Деякі захворювання у загостреній формі.
• Імунодефіцитні стани.
• Вагітність, грудне годування.
• Негативні реакції на попередні вакцинації.

Тимчасові обмеження:

• Нещодавнє переливання крові чи імуноглобулінів.
• Нещодавня вакцинація іншою живою вакциною (зазвичай потрібний інтервал близько 4 тижнів між застосуваннями біоактивованих розчинів).

Вакцинування дозволяє запобігти зараженню вірусною або бактеріальною інфекцією. Також вона здатна послаблювати недугу, не допускаючи її епідеміологічного поширення. Однак важливо підібрати відповідний склад препарату, враховуючи особливості організму, що вакцинується.

Щоб уникнути ризиків для здоров'я, не варто ставити щеплення самостійно, а слід звернутися за професійною медичною допомогою. Купити ж медикаменти за адекватними цінами можна у каталозі аптечного агрегатора «Ліки».

Список використаної літератури

1. Vaccines and immunization / who.int;
2. Vaccine / britannica.com;
3. Different Types of Vaccines / historyofvaccines.org.

Часті питання

Які вакцини роблять дорослим?

Підбір розчинів залежить від віку, статі людини, умов проживання, епідеміологічних ризиків та інших факторів.

Як правильно вакцинувати дітей?

Це залежить від типів застосовуваних медикаментів та цілей вакцинації. Стратегія проведення процедури розробляється індивідуально.

У чому різниця між живою та неживою вакциною?

У першій містяться живі, але ослаблені патогени, у другій – мертві (убиті).