Препарати при кольпіті

Кольпіт (також званий вульвовагінітом) є запальним захворюванням, що зачіпає зовнішні статеві органи (вульву) і піхву. Він може бути викликаний різними факторами (від алергічних реакцій чи травм до інфекційних заражень) та протікати з різною інтенсивністю. Характерні симптоми недуги:

• Свербіння або печіння в області піхви та вульви.
• Зміна консистенції (пінистість, помутніння, водянистість) або кольору вагінальних виділень, що супроводжуються неприємним запахом.
• Подразнення чи почервоніння вульви.
• Болючість чи дискомфорт у місці паху.
• Больові відчуття при сечовипусканні під час статевих актів.
• Набряклість та збільшення розмірів вульви.

Ці симптоми не є специфічними. Тобто більшість із них характерні не тільки для вульвовагініту. Тому для визначення недуги необхідно пройти гінекологічне обстеження. І лише після встановлення точного діагнозу можна приступати до лікування.

Причини кольпіту

Основні провокуючі фактори:

• Бактеріальна інфекція. Проникнення та розмноження у піхву шкідливих патогенів – гонококів, хламідій, трепонеми палідум та ін. – призводить до дестабілізації нормального балансу мікроорганізмів, що здатне викликати кольпіт.
• Грибкова інфекція. Одним із найпоширеніших захворювань жіночої репродуктивної системи є кандидоз. Характеризується гіперактивним зростанням колонії грибів Candida albicans. Може викликати ускладнення та провокувати вульвовагініт.
• Вірусна інфекція. Герпес, людський папіломавірус (HPV) та інші патогени здатні викликати запалення піхви та вульви, призводячи до набряклості, подразнення, свербежу та ін.
• Алергічні реакції. Застосування невідповідної косметики, прокладок, тампонів, презервативів, синтетичної білизни та інші фактори можуть стати причиною запалення вульви і піхви.
• Травми. Механічні ушкодження слизової оболонки чи м'яких тканин. Може виникати, наприклад, у процесі статевого акту (особливо із застосуванням інтимних аксесуарів та невідповідних лубрикантів), внаслідок уретрального катетеризування.
• Гормональні зміни. Стан жіночої репродуктивної системи значною мірою визначається дією гормонів. Дестабілізація їх балансу здатна викликати різні порушення та хвороби, включаючи кольпіт.

Симптоматика вульвовагініту може виявлятися і як наслідок інших захворювань або патологій по-жіночому. Її прояв - явне свідчення проблем з органами репродуктивної та сечостатевої системи. Щоб точно визначити недугу, її причину та організувати ефективну терапію, слід негайно вирушати до гінеколога.

Препарати для лікування кольпіту: види

Категорії лікарських засобів:

• Антибіотики. Призначаються для лікування хвороби, обумовленої бактеріальною інфекцією.
• Протигрибкові. Їх застосування актуальне при лікуванні недуги, спричиненої грибковою інфекцією.
• Противірусні. Використовуються для лікування захворювання, спровокованого патогенними процесами (проникненням та активним поширенням вірусу).
• Протизапальні. Зменшують запалення, запобігають його посиленню, сприяють полегшенню симптомів вульвовагініту.
• Антисептики. Препарати від кольпіту, які мають знезаражуючу дію. Сприяють знищенню бактерій, грибків, вірусів, запобігають їх розмноженню.
• Пробіотики. Використовуються для відновлення нормальної мікрофлори у піхві після лікування інфекції, особливо із застосуванням антибіотиків та інших сильнодіючих препаратів.

Для боротьби з недугою використовуються медикаменти системної та місцевої дії. Перші – таблетки, капсули та ін. – приймаються переважно перорально і потрапляють у кров за допомогою ШКТ. Другі – гелі, мазі, свічки тощо - використовуються локально: вводяться в піхву або наносяться на поверхню м'яких тканин вульви.

На вибір представлені засоби з різними комплексами та дозуваннями активних компонентів. Відповідно, спектр та механізми їх дії відрізняються. Підібрати ліки відповідної фармакологічної форми та складу допоможе лікар – після проведення медичної діагностики (може включати опитування, огляд, аналізи, апаратні обстеження та ін.).

Препарати при кольпіті: поради щодо вибору та застосування

Призначаючи медикаменти для лікування вульвовагініту, лікар-гінеколог приділяє пильну увагу ряду факторів:

• Причина, ступінь тяжкості захворювання, характер симптоматики.
• Індивідуальні особливості організму жінки, вік, можливі обмеження та протипоказання.
• Тип (комплекс діючих речовин, дозування) та форма (таблетки, гелі та ін.) засоби.
• Порівнянність ліків з препаратами та БАДами, які вже застосовує жінка.

Медикаментозна терапія призначається та коригується в кабінеті гінеколога. Проте проводиться вона вдома. І в процесі лікування важливо:

• Використовувати лише ті засоби, які виписав лікар. Це має особливо велике значення, якщо ви вже приймаєте будь-які ліки чи біодобавки.
• Строго дотримуватись приписів спеціаліста. Прийом препаратів слід здійснювати за затвердженим графіком та у призначених дозах. Вони адаптуються саме до ваших потреб.
• Негайно вирушати до лікаря при ускладненнях або побічних ефектах. Якщо проблема не вирішується в процесі лікування, а то й зовсім посилюється, потрібно додаткове обстеження та коригування терапії.

Жіноча репродуктивна – досить складна система. І порушення її роботи можуть бути спровоковані різними чинниками. Якщо проблему вже діагностовано, вона потребує якнайшвидшого вирішення. Проте набагато ефективніше вести спосіб життя, який нівелює ризики захворювань та патологій.

Профілактика кольпіту

Корисні поради та принципи:

• Дотримання особистої гігієни. Регулярне миття інтимної зони, застосування відповідної косметики, контрацептивів.
• Уникнення надмірної вологи у піхві. Вологе середовище – ідеальний полігон для розмноження бактерій та грибків. Витирайте насухо інтимну ділянку після водних процедур, носіть «дихаючу» білизну.
• Правильне використання гігієнічних засобів. Не слід зловживати прокладками, тампонами та косметикою догляду, адже це може викликати подразнення, алергічні реакції, порушення балансу піхвової мікрофлори.
• Безпечні статеві контакти. Незахищений секс допустимо тільки з постійним партнером (в ідеалі – перевірку уролога та венеролога). В інших випадках необхідно використовувати методи бар'єрної контрацепції: зокрема презервативи.
• Регулярні відвідини гінеколога. Планові обстеження – 1-2 рази на рік – запорука здоров'я репродуктивної та сечостатевої системи, а також виявлення недуг на ранніх стадіях.

Інтенсивність та період розвитку кольпіту – індивідуальні для кожної жінки. На ступінь та характер прояву хвороби впливає безліч факторів: її причина, вік, фізіологічні особливості, стан імунної системи та ін.

Якщо виникають симптоми вульвовагініту, не варто займатися самолікуванням, адже потрібне комплексне гінекологічне обстеження та постановка точного діагнозу. У цьому допоможе лікар-гінеколог. Ви вже були у нього на прийомі та отримали рецепт на придбання ліків? Купити гелі, мазі, свічки, капсули, таблетки від кольпіту та препарати в інших формах за помірними цінами можна за допомогою аптечного онлайн-агрегатора «Ліки».

Список використаної літератури

• Recent Advances in Presentation, Diagnosis and Treatment for Mixed Vaginitis / ncbi.nlm.nih.gov;
• Vaginitis (Vaginal Infection) / webmd.com;
• Vaginitis / nhs.uk.

Популярні питання

Які препарати кращі при кольпіті?

Ідеальних немає! А «найкращими» є ті, які призначає лікар саме для вас – після проведення обстеження та постановки точного діагнозу.

Які антибіотики приймати при кольпіті?

Використання сильнодіючих медикаментів допустиме лише за призначенням та під контролем фахівця. Застосовуйте тільки ті антибіотики, які призначені гінекологом.

Скільки днів триває кольпіт?

Індивідуально. Це залежить від причини, ступеня тяжкості недуги, впливу провокуючих факторів, особливостей організму жінки, її віку, ефективності лікування та ін.