Пентоксін розчин д/ін. 20 мг/мл по 5 мл №5 (ампули)

Склад:

діюча речовина: пентоксифілін;

1 мл розчину містить 20 мг пентоксифіліну;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій (для в/в інфузій і повільних в/в ін’єкцій).

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Периферичні вазодилататори. Похідні пурину. Пентоксифілін. Код АТX С04А D03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії. Пентоксифілін є похідною речовиною метилксантину. Він покращує реологічні властивості крові за рахунок зниження її в’язкості, зменшує агрегацію еритроцитів та тромбоцитів, знижує рівень фібриногену, пригнічує адгезію лейкоцитів до ендотелію, зменшує активацію лейкоцитів та, відповідно, ушкодження ендотелію.

Фармакокінетика

Абсорбція та розподіл

Середній максимальний рівень у плазмі після внутрішньовенної інфузії 200 мг пентоксифіліну протягом 20 хвилин становить 2,290 мкг/мл. Пентоксифілін не зв’язується з білками плазми.

Біотрансформація та виведення

Пентоксифілін майже повністю метаболізується в печінці, виводиться за двофазним механізмом. Початковий період напіввиведення вихідної речовини становить 0,4–0,8 години. Кінцевий період напіввиведення з плазми становить приблизно 1,6 години. Понад 90 % виводиться нирками, приблизно 4 % – з калом.

Фармакокінетика у пацієнтів особливих груп

При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) спостерігається уповільнене виведення пентоксифіліну та його метаболітів.

При порушенні функції печінки період напіввиведення збільшується, а абсолютна біодоступність підвищується.

Клінічні характеристики

Показання

– Периферичні артеріальні порушення кровообігу (переміжна кульгавість) у пацієнтів зі збереженим кровообігом.

Лікування слід проводити лише тоді, коли інші форми терапії (наприклад тренування ходи, фізіотерапія) неможливі або не показані.

– Порушення функції внутрішнього вуха, зумовлені порушенням кровообігу.

Протипоказання

– Підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних ксантину або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».

– Внутрішньомозкова кровотеча або інші клінічно значущі кровотечі.

– Крововиливи у сітківку.

– Геморагічний діатез.

– Виразка шлунка та/або кишечнику.

– Гострий інфаркт міокарда.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

– Дія лікарських засобів з антигіпертензивною дією може посилюватися. Може бути необхідним коригування дози.

– Інсулін, пероральні протидіабетичні засоби: можливе посилення зниження рівня глюкози, що може призвести до гіпоглікемії. Необхідно регулярно контролювати рівень цукру в крові та відповідно коригувати дозування лікарського засобу.

– Можливе підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, що може призвести до підсилення побічних ефектів.

– При одночасному застосуванні антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів слід ретельно контролювати згортання крові через підвищений ризик кровотеч (наприклад, регулярний моніторинг міжнародного нормалізованого відношення).

– У пацієнтів, які одночасно отримують пентоксифілін та антагоністи вітаміну К, були зареєстровані випадки посилення антикоагулянтної дії. Тому рекомендується контролювати антикоагулянтну дію у таких пацієнтів, особливо на початку лікування або при зміні дозування.

– При одночасному застосуванні з циметидином можливе підвищення концентрації пентоксифіліну в плазмі та посилення дії пентоксифіліну.

– При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином у деяких пацієнтів може підвищуватися концентрація пентоксифіліну в сироватці крові, що може призвести до посилення побічних ефектів.

– Потенційний адитивний ефект з інгібіторами агрегації тромбоцитів: через підвищений ризик кровотеч слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні пентоксифіліну та таких засобів, як клопідогрель, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, нестероїдні протизапальні препарати або інші селективні інгібітори ЦОГ‑2, ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, дипіридамол.

Особливості застосування

При перших ознаках розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції лікування препаратом Пентоксін слід негайно припинити та звернутися до лікаря.

Слід дотримуватися обережності у разі застосування пацієнтам з наявністю факторів ризику крововиливу у сітківку, таких як цукровий діабет та гіпертензія. При виникненні крововиливів у сітківку лікування слід негайно припинити (див. розділ «Протипоказання»).

Пентоксифілін слід застосовувати лише з дотриманням суворих запобіжних заходів у таких випадках:

– коронарний та церебральний склероз з гіпертензією;

– тяжкі порушення серцевого ритму;

– тяжка гіпертензія;

– системний червоний вовчак та змішане захворювання сполучної тканини.

Також рекомендується обережність у разі застосування пацієнтам:

– після інфаркту міокарда;

– з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);

– з гіпотензією (ризик подальшого зниження АТ);

– з порушенням функції печінки (ризик кумуляції);

– із цукровим діабетом (ризик гіпоглікемії, див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

– з підвищеною схильністю до кровотеч через прийом антикоагулянтів, наприклад одночасне застосування антагоністів вітаміну К або інгібіторів агрегації тромбоцитів, або внаслідок порушення згортання крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

– після хірургічних втручань;

– які одночасно отримують пентоксифілін та ципрофлоксацин;

– які одночасно отримують пентоксифілін та теофілін.

Необхідний регулярний медичний нагляд за станом таких пацієнтів.

Лікування пацієнтів з гіпотензією та порушенням кровообігу слід розпочинати з низьких доз, оскільки подальше зниження артеріального тиску підвищує ризик колапсу, а в окремих випадках – стенокардії.

Парентеральне застосування пентоксифіліну потребує особливо ретельного медичного контролю пацієнтів, які найбільше схильні до зниження артеріального тиску, зокрема у хворих із тяжкою ішемічною хворобою серця або значними стенозами судин, що постачають кров мозку.

У пацієнтів із серцевою недостатністю її необхідно успішно лікувати до початку терапії пентоксифіліном. Під час інфузійного лікування цих пацієнтів слід уникати введення великих об’ємів рідини.

Через ризик виникнення апластичної анемії під час терапії пентоксифіліном слід регулярно проводити аналіз крові.

Лікарський засіб Пентоксін містить 119,78 ммоль/л (або 2753,7 мг/л) натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Пентоксін не слід застосовувати під час вагітності, оскільки немає достатнього досвіду його застосування.

Годування груддю. Пентоксифілін проникає у грудне молоко. Пентоксін не слід застосовувати годуючим матерям, оскільки немає достатнього досвіду його застосування.

Фертильність. Клінічні дані щодо впливу на фертильність відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пентоксін має незначний вплив (іноді можливі запаморочення) на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дозування визначається залежно від типу і тяжкості порушення кровообігу та індивідуальної переносимості.

Дозування
Початкова доза становить 1 × 100 мг пентоксифіліну, яку протягом наступних днів можна збільшувати на 100 мг до максимальної дози 300 мг на добу. При тяжких порушеннях кровообігу можлива доза 2 × 300 мг пентоксифіліну.

Пентоксифілін можна додатково застосовувати перорально. Загальна добова доза (парентеральна та пероральна) не повинна перевищувати 1200 мг пентоксифіліну.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам із порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) слід коригувати дозу на 50–70 % від стандартної залежно від індивідуальної переносимості.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам із порушенням функції печінки необхідне зниження дози, яке визначається лікарем залежно від тяжкості стану та переносимості.

Пацієнти з гіпотензією або порушеннями кровообігу. Лікування слід розпочинати з низьких доз (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Для внутрішньовенного введення (інфузія). Відповідну дозу вводять у 250–500 мл розчину–носія протягом 90–180 хвилин (див. розділ «Несумісність»). Не слід вводити більше ніж 100 мг пентоксифіліну за 60 хвилин.

Тривалість лікування

Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, залежно від клінічного стану пацієнта. Після покращення стану пацієнта, лікування можна продовжувати виключно за допомогою пероральних препаратів.

Діти. Пентоксін не рекомендується застосовувати дітям (віком до 18 років) через недостатність даних щодо безпеки та ефективності.

Передозування

Симптоми

Симптоми гострого передозування пентоксифіліном: нудота, запаморочення, тахікардія, зниження артеріального тиску, лихоманка, збудження, відчуття жару (припливи), втрата свідомості, арефлексія, тоніко-клонічні судоми та блювотні маси у вигляді «кавової гущі» (ознака шлунково-кишкової кровотечі).

Лікування.

Специфічний антидот невідомий, терапія симптоматична. Для запобігання ускладненням може знадобитися інтенсивне медичне спостереження.

Побічні реакції

Наведена нижче інформація базується на даних клінічних досліджень та післяреєстраційного досвіду.

При оцінці побічних реакцій використовуються такі категорії частоти:

часто: ≥ 1/100 – < 1/10; нечасто: ≥ 1/1000 – < 1/100; рідко: ≥ 1/10000 – < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000; частота невідома (неможливо оцінити на основі наявних даних).

З боку кровотворної та лімфатичної систем. Частота невідома: тромбоцитопенія з тромбоцитопенічною пурпурою, апластична анемія (див. розділ «Особливості застосування»), лейкопенія, нейтропенія.

З боку імунної системи. Частота невідома: тяжкі анафілактичні/анафілактоїдні реакції (наприклад ангіоневротичний набряк, бронхоспазм) до шоку, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона.

Психічні розлади. Нечасто: збудження та порушення сну.

З боку нервової системи. Нечасто: запаморочення, головний біль, тремор. Дуже рідко: пітливість, парестезія, судоми, внутрішньочерепні крововиливи. Частота невідома: асептичний менінгіт.

З боку органів зору. Нечасто: порушення зору, кон’юнктивіт. Дуже рідко: відшарування сітківки, крововиливи в сітківку (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку серця. Нечасто: порушення серцевого ритму, наприклад тахікардія. Рідко: стенокардія.

З боку судин. Часто: припливи. Рідко: периферичні набряки. Частота невідома: кровотечі.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: шлунково-кишкові розлади (наприклад відчуття тиску у шлунку, метеоризм, нудота, блювання, діарея). Дуже рідко: шлунково-кишкові кровотечі. Частота невідома: запор, гіперсалівація.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів. Частота невідома: внутрішньопечінковий холестаз.

З боку шкіри та підшкірних тканин. Нечасто: свербіж, почервоніння шкіри, кропив’янка. Рідко: кровотечі зі шкіри та слизових оболонок. Частота невідома: висипання.

З боку нирок і сечовивідних шляхів. Рідко: урогенітальні кровотечі.

Загальні порушення та реакції в місці введення: лихоманка.

Дослідження. Рідко: зниження артеріального тиску. Дуже рідко: підвищення артеріального тиску. Частота невідома: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, лужної фосфатази).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Як розчин для інфузій можна використовувати фізіологічний розчин або інші загальноприйняті розчини-носії (наприклад розчин Рінгера). У окремих випадках необхідно перевірити сумісність.

Можна застосовувати тільки прозорі розчини. Особливих вимог щодо утилізації немає.

Упаковка. По 5 мл в ампулах полімерних; по 5 ампул у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Приватне акціонерне товариство «Інфузія».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, буд. 84А.