Неотігазон Тева капсули по 10 мг №30 (3 блістери х 10 капсул)

Капсули, діюча речовина: Ацитретин.

1 капсула 10 мг містить: активна речовина: ацитретин 10 мг (у вигляді сухого спрею, що містить 25% активної речовини); допоміжна речовина: мікрокристалічна целюлоза 50 мг.

1 капсула 25 мг містить: активна речовина: ацитретин 25 мг (у вигляді сухого спрею, що містить 25% активної речовини); допоміжна речовина: мікрокристалічна целюлоза 125 мг.

Репарації тканин стимулятор. АТХ: D05BB02 Ацитретин.

Фармакодинаміка

Системний ретиноїд. Ацитретин, діюча речовина препарату Неотігазон®, ароматичний аналог ретиноєвої кислоти. У доклінічних дослідженнях по переносимості ацитретину мутагенного або канцерогенної дії виявлено не було; були відсутні також вказівки на його пряму гепатотоксичність. Ацитретин надавав на тварин виражене тератогенну дію. Клінічні дослідження підтвердили, що при псоріазі і порушеннях зроговування ацитретин нормалізує процеси проліферації, диференціювання і кератинізації клітин епідермісу, причому його побічні дії, в цілому, цілком переносяться. Дія препарату є чисто симптоматичним; його механізм залишається, в основному, невідомим.

Фармакокінетика

Всмоктування. Максимальні концентрації ацитретину в плазмі спостерігаються через 1-4 години після прийому. Найкраща біодоступність ацитретину досягається при прийомі препарату під час їжі.. Біодоступність разової дози становить близько 60%, проте вона схильна до значних індивідуальних коливань (36-95%). Розподіл. Ацитретин має виражену ліпофільність і легко проникає в тканини. Його зв’язування з білками перевищує 99%. У дослідженнях на тваринах ацитретин проходив через плацентарний бар’єр в кількостях, здатних викликати вади розвитку у плода. Ліпофільні властивості ацитретину змушують припускати, що він в значних кількостях потрапляє в грудне молоко. Метаболізм. Ацитретин метаболізується шляхом ізомеризації в 13-цис-ізомер (цис-ацитретин), а також шляхом утворення глюкуронідів і відщеплення бічного ланцюга. Виведення. Дослідження з багаторазовим прийомом препарату хворими у віці від 21 до 70 років показали, що період напіввиведення (Т1/2) ацитретину становить близько 50 годин, а його основного метаболіту в плазмі, цис-ацитретину, який є тератогенним, - 60 годин. З огляду на найбільшу тривалість періоду напіввиведення ацитретину (96 годин) і цис-ацитретину (123 години) у цих хворих, а також виходячи з їх лінійної кінетики, можна прогнозувати, що більше 99% препарату виведеться з організму протягом 36 днів після припинення тривалого лікування. Більш того, в межах 36 днів після припинення лікування концентрації ацитретину і цис-ацитретину в плазмі зменшувалися нижче межі чутливості методу (<6 нг/мл). Ацитретин виводиться виключно в формі метаболітів, приблизно в рівних кількостях через нирки і жовчні шляхи.

Важкі форми псоріазу, в тому числі, псоріатична еритродермія, локалізований або генералізований пустулезний псоріаз. Важкі діскератози, такі, як вроджений іхтіоз; червоний волосяний лишай; хвороба Дар’є; інші важкі порушення зроговування, резистентні до традиційних видів терапії.

Гіперчутливість до активного або допоміжних речовин препарату, гіперчутливість до інших ретиноїдів; важка печінкова недостатність; важка ниркова недостатність; виражена хронічна гіперліпідемія; одночасний прийом з тетрациклінами, метотрексатом, вітаміном А і іншими ретиноїдами; пацієнти з глюкозо-галактозної мальабсорбції; період грудного вигодовування.

Неотігазон володіє сильним тератогенною дією і не повинен призначатися вагітним. Це саме можна сказати і до всіх жінок, здатним до дітородіння, якщо тільки вони не застосовують надійні протизаплідні засоби за чотири тижні до початку лікування, в ході лікування і протягом двох років після його завершення (см. далі).

Вагітність і лактація. Вагітність. Неотігазон високо тератогенний. Він протипоказаний жінкам, які здатні завагітніти під час лікування або протягом 2 років після припинення лікування. Ризик народження дитини з вродженими вадами особливо високий, якщо Неотігазон приймають до або під час вагітності, незалежно від дози і тривалості терапії. Неотігазон протипоказаний будь-якій жінці, здатної до дітородіння, якщо не задовольняється хоча б одна з наступних умов:

1. Пацієнтка страждає важким порушенням зроговіння, резистентним до стандартних видів лікування.

2. Можна бути впевненим в тому, що пацієнтка розуміє і виконує вказівки лікаря.

3. Пацієнтка здатна з великою ймовірністю без пропусків застосовувати обумовлені протизаплідні засоби.

4. Абсолютно необхідно, щоб кожна жінка, здатна до дітородіння, застосовувала ефективні протизаплідні засоби (переважно 2 методу контрацепції одночасно) без перерв протягом 4 тижнів до початку лікування, в процесі лікування і протягом двох років після завершення лікування Неотігазоном. Основний метод контрацепції - це прийом комбінованого перорального контрацептиву або внутрішньоматкові протизаплідні засоби, також рекомендується використання презерватива або діафрагми (ковпачка). Не рекомендується застосування низькодозованих монопрепаратів прогестерону (міні-пілі) на увазі можливого ослаблення їх контрацептивного ефекту. Пацієнтка повинна бути проінструктована, що в разі підозри на вагітність їй слід негайно звернутися до лікаря.

5. Лікування не повинно починатися раніше 2-го або 3-го дня найближчого повноцінного менструального циклу.

6. За три дні до початку лікування повинен бути отриманий негативний результат обстеження на вагітність (мінімальна чутливість тесту 25 мМЕ/мл). Під час лікування рекомендується проводити обстеження на вагітність через кожні 28 днів. Під час даних обстежень перед повторним призначенням препарату повинен бути наданий негативний результат на вагітність, який повинен бути зроблений не раніше ніж за 3 дні до виписування препарату на черговому візиті лікаря. Після припинення лікування тест на вагітність повинен проводитися протягом 2-х років через інтервали 1-3 місяці.

7. До початку лікування Неотигазоном лікар повинен детально проінформувати жінок, здатних до дітородіння, про необхідні заходи обережності, ризик розвитку дуже важких вад розвитку плода і можливі наслідки настання вагітності під час лікування Неотигазоном або протягом 2 років після його закінчення.

8. Ті ж самі ефективні протизаплідні заходи повинні безперервно застосовуватися кожен раз при повторенні курсу лікування, незалежно від його тривалості, і дотримуватися протягом двох років після закінчення курсу.

9. Якщо, незважаючи на всі запобіжні заходи, під час лікування Неотигазоном або протягом двох років після його закінчення настане вагітність, існує великий ризик важких вад розвитку плода (наприклад, грижа головного мозку, вади розвитку з боку серця, судин, центральної нервової системи, скелета і тимуса), а також збільшується ризик спонтанного аборту. Даний ризик підвищений особливо під час лікування ацитретином і протягом 2-х місяців після припинення лікування. Через 2 роки після закінчення лікування цей ризик знижується (особливо у тих жінок, які не приймали алкоголь під час лікування), але його не можна виключати повністю (через можливу утворення етретината).

10. Жінка повинна уникати вживання алкоголю під час лікування і протягом двох місяців після закінчення прийому препарату. Період грудного вигодовування. Неотігазон можна призначати годуючим жінкам.

Через індивідуальних відмінностей у всмоктуванні і швидкості метаболізму ацитретину дозу потрібно підбирати індивідуально. Капсули краще приймати один раз на добу під час їжі або з молоком. Далі наводяться орієнтовні рекомендації. Дорослі. Початкова добова доза 25 мг (тобто 1 капсула по 25 мг) або 30 мг на добу (тобто 3 капсули по 10 мг) протягом 2-4 тижнів може надавати достатній терапевтичний ефект. Підтримуюча доза залежить від клінічної ефективності і переносимості препарату. Як правило, оптимальний терапевтичний ефект досягається при добовій дозі 25-50 мг, прийнятої ще протягом 6-8 тижнів. У деяких випадках буває необхідно збільшити дозу до максимальної, рівної 75 мг/добу (тобто 3 капсули по 25 мг). Після достатнього регресу псоріатичних поразок лікування хворих на псоріаз можна припинити. Рецидиви лікують, як зазначено вище. При діскератозах зазвичай потрібно підтримуюча терапія, яку проводять якомога меншими дозами. Вони можуть бути нижче 20 мг на добу і не повинні перевищувати 50 мг на добу. Діти. З огляду на можливість важких побічних явищ, при тривалому лікуванні слід ретельно зіставляти можливий ризик з очікуваним терапевтичним ефектом. Ацитретин потрібно призначати тільки при неефективності всіх інших методів лікування. Добова доза залежить від маси тіла і становить близько 0,5 мг/кг. У деяких випадках на обмежений час можуть знадобитися більш високі дози, до 1 мг/кг на добу (не більше 35 мг/добу). Підтримуюча доза повинна бути якомога меншою, враховуючи можливі побічні реакції при тривалому лікуванні. Комбінована терапія. Якщо Неотігазон застосовується в комбінації з іншими видами лікування, то можна зменшити його дозу в залежності від індивідуальної реакції хворого. При лікуванні Неотігазоном можна продовжувати застосовувати звичайне зовнішнє лікування; воно не впливає на дію Неотігазона.

Побічні реакції відзначаються у більшості пацієнтів, які приймають Неотігазон. Однак вони зазвичай зникають після зменшення дози або скасування препарату. Іноді на початку лікування спостерігається загострення симптомів захворювання. Найчастішими небажаними реакціями є симптоми гіпервітамінозу А, наприклад, сухість губ, яку можна усунути застосуванням жирного крему. Частота побічних реакцій при прийомі ацитретину розподіляється наступним чином: дуже часто (≥ 10%); часто (≥ 1% і < 10%); нечасто (≥ 0,1% і рідко,1% і < 0,1%); дуже рідко (< 0,01%), частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних). Інфекційні та паразитарні захворювання: частота невідома - вульвовагініт, викликаний Candida albicans. З боку імунної системи: частота невідома - гіперчутливість. З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення; рідко - периферична нейропатія; дуже рідко - підвищення внутрішньочерепного тиску. З боку органу зору: дуже часто - сухість і запалення слизової оболонки (наприклад, кон’юнктивіт, ксерофтальмія), що може призводити до непереносимості контактних лінз; нечасто - зниження чіткості зору; дуже рідко - гемералопія (нічна сліпота), виразки рогівки. З боку органу слуху і лабіринтові порушення: частота невідома - порушення слуху, шум у вухах. З боку судин: частота невідома - "припливи" крові до обличчя. З боку дихальної системи, органів грудної клітини і середостіння: дуже часто - сухість і запалення слизової оболонки (наприклад, носова кровотеча, риніт). З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага; часто - стоматит, біль в животі, діарея, нудота, блювота; нечасто - гінгівіт; частота невідома - порушення смакових відчуттів, ректальна кровотеча. З боку печінки і жовчовивідних шляхів: нечасто - гепатит; дуже рідко - жовтяниця. З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже часто - хейліт, свербіж, алопеція, лущення шкіри по всьому тілу, особливо на долонях і підошвах; часто - крихкість шкіри, липка шкіра, дерматит, зміна структури волосся, ламкість нігтів, пароніхія, еритема; нечасто - тріщини на шкірі, булезний дерматит, реакції фотосенсибілізації; частота невідома - піогенна гранульома, мадароз, ангіоневротичний набряк, кропив’янка. З боку кістково-м’язової і сполучної тканини: часто - артралгія, міалгія; дуже рідко - біль в кістках, гіперостоз (підтримуюча терапія може призводити до збільшення вже наявних гіперостозів хребта, появі нових гіперостозів і кальцинозу м’яких тканин, як це спостерігається при тривалому системному застосуванні та інших ретиноїдів). Загальні розлади і порушення в місці введення: часто - периферичні набряки. Лабораторні та інструментальні дані: дуже часто - оборотне підвищення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази, оборотне підвищення тригліцеридів і холестерину сироватки, особливо у хворих групи високого ризику (дивись розділ Особливі вказівки) і при тривалому лікуванні. Якщо дані порушення персистують, не можна виключити підвищений ризик атерогенезу. Дитячий вік. Після тривалого лікування етретинатом були повідомлення про зміну кісткової тканини у дітей, включаючи передчасне закриття епіфізів, гіперостоз скелета, позакісткову кальцифікацію. Поява даних явищ можна очікувати при лікуванні ацитретином. Цукровий діабет. Ретиноїди можуть змінювати (покращувати або погіршувати) толерантність до глюкози.

У разі гострої передозування Неотігазон слід негайно скасувати. Інших спеціальних заходів приймати не потрібно, оскільки гостра токсичність препарату мала. Симптоми передозування ідентичні таким при гострому гіпервітамінозі А (головний біль, запаморочення, нудота, блювота, сонливість, дратівливість, шкірний свербіж).

Через ризик гіпервітамінозу А слід уникати одночасного застосування вітаміну А і інших ретиноїдів. Оскільки як Неотігазон, так і тетрацикліни можуть викликати підвищення внутрішньочерепного тиску, їх одночасне застосування протипоказано. Є повідомлення про підвищений ризик розвитку гепатиту при комбінованому застосуванні метотрексата і Тігасона (етретината), тому призначення метотрексату одночасно з Неотігазоном також протипоказано. Неотігазон не впливає на зв’язування антикоагулянтів кумаринового ряду (вартарина) з білками. Якщо Неотігазон призначають одночасно з фенітоїном, слід врахувати, що Неотігазон частково знижує ступінь зв’язування фенітоїну з білками. Низькодозовані монопрепарати прогестерону (мініпіллі) можуть бути не надійним засобом контрацепції під час терапії ацитретином. Інших взаємодій між Неотігазоном і іншими лікарськими засобами (наприклад, дігоксином, циметидином, комбінованими естроген/прогумованими пероральними протизаплідними засобами) до теперішнього часу не виявлено. У дослідженні у здорових добровольців одноразовий прийом ацитретину разом з етиловим спиртом приводив до утворення етретинату (раніше це було виявлено in vitro). У недавно проведених дослідженнях у деяких хворих, які брали Неотігазон, також виявлялося освіту етретината. До тих пір, поки це явище не отримає повного пояснення, необхідно враховувати фармакокінетичні особливості етретината: оскільки період його напіввиведення становить приблизно 120 днів, протягом двох років після завершення лікування необхідно користуватися протизаплідними засобами.

Неотігазон може призначатися тільки лікарями, які мають досвід застосування системних ретиноїдів і розуміють ризик тератогенної дії ацитретину. Лікар повинен надати всім пацієнтам, як чоловікам, так і жінкам, повну інформацію про тератогенний ефект Неотігазона і заходи запобігання вагітності. Жінки дітородного віку в ході лікування Неотігазоном і протягом 2-х місяців після припинення лікування не повинні вживати алкоголь, а також алкогольсодержащие напої, продукти і лікарські препарати, оскільки є клінічні дані про те, що при одночасному прийомі ацитретину і алкоголю в організмі може утворитися етретинат. Етретинат високо тератогенен і має більш тривалий Т1/2 (приблизно 120 годин) в порівнянні з ацитретином. Заходи запобігання від вагітності і тест на вагітність необхідно виконувати протягом 2-х років після завершення лікування Неотігазоном (дивись розділ Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування). Жінкам дітородного віку не можна переливати кров від пацієнтів, які отримують Неотігазон. Отже, під час лікування Неотігазоном і протягом двох років після його завершення донорство крові заборонено. Через наявність ризику розвитку вроджених патологій плода препарат не слід передавати іншим пацієнтам. Невикористаний або прострочений препарат слід знищити згідно з чинним законодавством. Слід контролювати функцію печінки до початку лікування Неотігазоном, кожні 1-2 тижні протягом перших двох місяців після початку лікування, а потім - через кожні 3 місяці. Якщо результати аналізів вказують на патологію, контроль слід проводити щотижня. Якщо функція печінки не нормалізується або буде погіршуватися далі, Неотігазон потрібно скасувати. В цьому випадку рекомендується продовжувати контролювати функцію печінки протягом, принаймні, ще 3 місяців. Необхідно контролювати рівень холестерину і тригліцеридів сироватки крові натщесерце, особливо у пацієнтів групи ризику (порушення ліпідного обміну, цукровий діабет, ожиріння, алкоголізм) перед початком лікування, протягом місяця після початку лікування, а потім - через кожні 3 місяці. Необхідно проводити ретельний моніторинг за порушенням зору. У рідкісних випадках повідомлялося про доброякісну внутрішньочерепної гіпертензії. При появі сильних головних болів, нудоти, блювоти і порушення зору Неотігазон потрібно негайно скасувати, а хворого направити до невропатолога. Дорослим, особливо літнім пацієнтам, які отримують тривалу терапію Неотігазоном, слід регулярно проводити відповідні обстеження, враховуючи можливість аномалій окостеніння (дивись розділ Побічні дії). При виникненні даних ускладнень слід обговорити з пацієнтом хід подальшого лікування на підставі ретельної оцінки співвідношення користі і ризику. У дітей потрібно уважно стежити за параметрами зростання і розвитком кісток. В даний час відомі не всі наслідки застосування Неотігазона, які можуть виникнути протягом життя при тривалому прийомі препарату Неотігазон. Вплив ультрафіолетового (УФ) випромінювання на організм посилюється при прийомі ретиноїдів. Пацієнтам слід уникати надмірного перебування під сонячними променями і обмежити використання УФ-ламп (наприклад, процедур в солярії). При необхідності слід застосовувати сонцезахисні засоби з високим фактором захисту (не менше SPF 15). Лікування високими дозами ретиноїдів може викликати зміну настрою, включаючи дратівливість, агресію і депресію. Групи ризику пацієнтів. У пацієнтів з цукровим діабетом, алкоголізмом, ожирінням, з наявністю факторів ризику з боку серцево-судинної системи або порушенням ліпідного обміну, які приймають Неотігазон, необхідно частіше контролювати рівень холестерину і/або концентрацію глюкози або спостерігати за симптомами, що вказують на можливий розвиток ускладнень з боку серцево-судинної системи (наприклад, вимірювати артеріальний тиск). У хворих на цукровий діабет ретиноїди можуть поліпшити або погіршити толерантність до глюкози, тому на ранніх етапах лікування концентрацію глюкози в крові слід перевіряти частіше звичайного. Для всіх пацієнтів з групи ризику, у яких спостерігаються ускладнення з боку серцево-судинної системи не нормалізуються або погіршуються далі, слід зменшити дозу препарату Неотігазон або прийняти рішення про його скасування. До складу препарату входить мальтодекстрин, до складу якого входить глюкоза, тому препарат Неотігазон не слід застосовувати пацієнтам з рідкісним спадковим захворюванням - глюкозо-галактозної мальабсорбції. На підставі доступних даних про ступінь впливу на частоту вроджених дефектів при заплідненні жінок спермою і насіннєвою рідиною пацієнтів чоловічої статі, які приймають ацитретин, можна зробити висновок про мінімальний ризик розвитку тератогенних ефектів. Вплив на здатність керувати транспортними засобами. Через можливість погіршення зору в умовах зниженого освітлення, в сутінках і вночі пацієнтів слід попереджати про даний факт і про необхідність проявляти обережність при водінні автомобіля або роботі з машинами і механізмами в темний час доби.

Капсули 10 мг або 25 мг.

По 5 або 10 капсул в блістер ПВХ/Ал/ПВДХ. За 6, 10 або 20 блістерів по 5 капсул або по 3, 5 або 10 блістерів по 10 капсул з інструкцією із застосування в картонну пачку.

При температурі не вище 25 °С, в захищеному від світла і вологи місці. Зберігати в недоступному для дітей місці!

3 роки. Препарат не слід використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

За рецептом.

АКТАВІС, Ісландія/CENEXI, Франція.